Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Клас П’явки (Hirudinea)

Загальна характеристика класу

П’явки є своєрідною групою кільчастих червів, що включає близько 300 видів, організація яких продиктована пристосуванням до хижацького й ектопаразитичного існування. Більшість п’явок — жителі прісних вод. Частина з них веде земноводний спосіб життя та може деякий час перебувати у вологих місцях поза водою. Небагато живуть у морі, паразитуючи на шкірі морських риб. Більшість п’явок живе вільно й полює на дрібних тварин або тимчасово присмоктується до більших тварин і смокче кров. Деякі з них від тимчасового і періодичного паразитизму переходять до постійного.

Тіло п’явок помітно сплющене в дорзовентральному напрямі. На передньому кінці є м’язова передня присоска, у центрі якої розташований ротовий отвір. На задньому кінці розташована друга, сильно розвинута задня присоска, над якою на спинному боці відкривається анальний отвір. Жодних придатків чи параподій у п’явок немає. Щетинки збереглися лише в примітивного виду — щетинкової п’явки. П’явки доволі рухливі повзаючі й плаваючі тварини.

Прикріпившись задньою присоскою, п’явка витягує тіло вперед, потім прикріплюється ротовою присоскою, при цьому задня присоска відривається від субстрату й тіло підтягується до головного кінця, згинаючись у петлю. Потім п’явка знову присмоктується задньою присоскою. Таким способом п’явки «крокують». Плавають п’явки, здійснюючи всім тілом хвилеподібні рухи, за яких тіло вгинається в дорзовентральному напрямі. Зовнішня кільчастість п’явок вторинна, вона не збігається із внутрішньою сегментацією. Кожному справжньому сегменту в різних п’явок відповідають від 3 до 5 зовнішніх кілець. Зовнішня кільчастість п’явок — це адаптивна ознака, яка забезпечує гнучкість тіла за могутнього розвитку шкірно-м’язового мішка. Тіло п’явок утворене 33-ма сегментами. Головна лопать слабо відокремлена й чотири головні сегменти входять до складу передньої присоски. Тулубовий відділ представлений 22 сегментами. Задня присоска утворена злиттям семи останніх сегментів. Шкірно-м’язовий мішок п’явок утворений одношаровим епітелієм, у якому виділяють щільну шарувату кутикулу та сильно розвинуті м’язи. Як і плоскі черви, п’явки мають гри суцільні шари м’язів шкірно-м’язового мішка: зовнішнього кільцевого, діагонального, поздовжнього. Сильно розвинуті також дорзовентральні м’язи, які не входять до складу шкірно-м’язового мішка. Шкіра має багато залозистих клітин, які виділяють слиз, та пронизана сіткою лакунарних капілярів. Під епітелієм розташовані численні пігментні клітини, що зумовлюють своєрідний малюнок на тілі. Майже в усіх п’явок весь простір між органами заповнений паренхімою. Лише у п’явок паренхіма заповнює вторинну порожнину тіла, тоді як у плоских червів — первинну.

Кровоносні судини редуковані. Функцію кровоносної системи виконує лакунарна система, яка походить з целому. Такий процес функціонального заміщення одного органа іншим за походженням органом, має назву субституція, або заміщення органів.

Видільні органи п’явок представлені сегментарними органами метанефридіального походження. Проте кількість пар нефридіїв не відповідає кількості сегментів. У медичної п’явки їх усього 17 пар.

Травна система. Рот розміщений на дні передньої присоски. Він веде в передній відділ травної системи, що вистелений ектодермою і складається з ротової порожнини та м’язистої глотки. У медичної п’явки в ротовій порожнині містяться три повздовжні м’язові валики, що утворюють щелепи, які спрямовані своїми гребенями один до одного. М’язові валики вкриті зазубреним на краях хітином. Цими щелепами п’явки надрізують шкіру тварини або людини. У глотку кровоносних щелепних п’явок відкриваються залози, що виділяють особливу речовину — гірудин, яка запобігає зсіданню крові. Їжа поступає в середню ентодермічну кишку, яка складається з шлунку та заднього відділу середньої кишки. Шлунок утворює парні бічні виступи, з яких зазвичай особливо розвинута остання пара, що простягається до заднього кінця тіла. Шлунок є резервуаром, який забезпечує тривале зберігання крові. Кров, наповнюючи його кишені, не зсідається тижнями й місяцями. Задній відділ середньої кишки представлений відносно короткою прямою трубкою, в якій відбувається закінчення травлення й усмоктування їжі. Вона переходить у коротку, часто розширену задню ектодермічну кишку, яка відкривається анальним отвором над задньою присоскою.

Нервова система п’явок складається з парного надглоткового ганглія, зв’язаного навкологлотковими конективами з підглотковою гангліозною масою, що утворена злиттям перших чотирьох пар гангліїв черевного нервового ланцюжка. Потім — 21 ганглій черевного нервового ланцюжка та гангліозна маса (з восьми пар гангліїв), яка іннервує задню присоску.

Органи чуття п’явок представлені чутливими бруньками, або бокалоподібними органами. Кожний такий орган складається з пучка веретеноподібних клітин, розташованих під епітелієм. Зовнішній кінець чутливих клітин утворює чутливий волосок. До внутрішніх кінців цих клітин підходять нерви від черевного нервового ланцюжка. Одні бокалоподібні органи виконують функції органів хімічного чуття, інші — дотикових органів.

Очі п’явок мають будову, схожу до бокалоподібних органів. Їх може бути кілька пар. Око складається з міхуроподібних світлочутливих клітин з великою вакуолею всередині, до яких підходять нерви, що становлять основну частину ока. Око оточене темним пігментом.

П’явки: 1 — п’явка, яка виповзла на берег для відкладання яєць; 2 — кокони медичної п’явки (ліворуч — цілий, у центрі — в поздовжньому розрізі, праворуч — у поперечному розрізі); 3 — риб’яча п’явка; 4 — п’явка гелобделла (збільш.); 5 — медична п’явка (вигляд знизу й зверху); 6 — равликова п’явка; 7 — кінська п’явка (вигляд зверху та знизу); 8 — псевдокінська п’явка (вигляд зверху та знизу)

За будовою статевих органів і способом розмноження у п’явок багато спільного з малощетинковими кільчаками.

П’явки — гермафродити. Запліднені яйця відкладають у кокон, виділений пояском. Кокон прикріплюється до водяних рослин або перебуває на дні водойми. Розвиток непрямий, бо з яєць виходять личинки, які залишаються в коконі. Личинки мають війки й протонефридії. У коконі відбувається перетворення личинок, а з кокона у воду виходять уже сформовані п’явочки. Порівняно міцні кокони добре захищають яйця та личинок. Це зумовлює невелику кількість яєць — їх кількість вимірюється в різних п’явок одиницями, іноді — десятками.

Характерний представник класу — п’явка медична (Hirudo medicinalis). Медичні п’явки використовують у медицині, якщо наявні захворювання кровоносної системи, гангрена, потрібна трансплантація органів, для зниження артеріального тиску, за підвищеного внутрішньоочного тиску. За тромбозів і тромбофлебітів гірудин знижує зсідання крові та сприяє розчиненню тромбів.