Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Клас Сцифоїдні медузи (Scyphozoa)

До цього класу належить близько 200 видів. Медузи — плавальні, рухливі організми. Тіло їх прозоре, має форму дзвона зі щупальцями по краях. Медузи на 98 % складаються з води (табл. 35).

Нервова система характеризується утворенням скупчень нервових клітин — гангліїв, розташованих біля органів чуття, що розміщені по краю дзвона в ропаліях — видозмінених щупальцях.

Кожен з ропалій несе один статоцист — орган рівноваги та кілька очок. За допомогою статоцистів медузи сприймають інфразвуки, що виникають від тертя морських хвиль або повітря. Цим пояснюється здатність медуз заздалегідь відчувати настання шторму та завчасно відпливати від берега. З нижнього боку дзвона у медуз розташований рот, оточений ротовими лопатями, рясно вкритими жалкими клітинами. Рот веде до шлунку, від якого до країв дзвона розходиться система радіальних каналів, з’єднаних з кільцевим, розташованим по краю дзвона. Шлунок разом з каналами утворює характерну для медуз гастроваскулярну систему, що виконує функції травної й кровоносної систем. Живляться медузи планктоном, мальками риб. Завдяки м’язовим волокнам краї дзвона скорочуються, вода виштовхується з-під нього, і медуза рухається у протилежному напрямку (реактивний рух).

У життєвому циклі сцифомедуз існує чергування поколінь. Статеве покоління — медуза, в ектодермі якої містяться статеві залози — гонади. Із заплідненого яйця розвивається вільно плаваюча личинка планула, яка з часом прикріплюється до субстрату, перетворюючись на поліп. Шляхом поділу поліп утворює дископодібні личинки — ефіри, з яких розвиваються медузи.

У Чорному та Азовському морях поширені аурелія, або вухата медуза, та коренерот, або ризостома. Спостерігається збільшення їх численності. Однією з причин спалаху численності медуз є скорочення запасів планктонних риб, які конкурують у живленні. Коренерот отруйніший від аурелії; у людини він спричинює опіки, які не проходять протягом кількох годин. Щоб уникнути зіткнення з коренеротом, його потрібно відштовхнути від себе за опуклу частину дзвона, де жалких клітин немає. У симбіозі з коренеротом перебувають мальки ставриди, які у випадку небезпеки знаходять притулок між ротовими лопатями та під дзвоном. У тропічних морях живуть кілька інших видів коренеротих медуз, деяких з них уживають в їжу в Японії та Китаї. Одну з цих медуз так і називають — їстівна ропилема. Вухаста медуза, їстівна ропилема та деякі близькі до них види сцифомедуз, напевно, єдині кишковопорожнинні, які споживає в їжу людина.