Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Клас Джгутиконосці (Mastigophora, або Flagellata)

Ряд Евгленові (Euglenoidea)

Численні види ряду Евгленові поширені в прісних водоймах, особливо в забруднених. Евглени мають один джгутик. У передній частині тіла розташовані скоротлива вакуоля та яскраво-червоне вічко (стигма). У цитоплазмі є зелені хроматофори, які мають хлорофіл.

Форма хроматофорів у різних видів різна. Зовнішній шар цитоплазми утворює пелікулу. У багатьох видів вона буває структурована: несе розташовані рядами потовщення. Тіло деяких евглен покрите дуже тонкою еластичною пелікулою. Ці види здатні скорочуватися і витягуватися на поздовжній осі. В евгленових є одне ядро з великим ядерцем. Чудовою особливістю багатьох видів евглен є здатність змінювати характер живлення та обміну речовин залежно від умов існування. На світлі, за наявності в навколишньому середовищі мінеральних солей, які містять необхідні хімічні елементи, для евглен властивий типовий автотрофний обмін — відбувається фотосинтез і засвоєння неорганічних солей. Якщо ці ж евглени помістити в темноту в розчин, у якому є органічні речовини, то вони втрачають хлорофіл, стають безбарвними та починають засвоювати з навколишнього середовища готові органічні речовини. Гетеротрофне живлення здійснюється в них не захопленням оформлених частинок їжі, а поглинанням розчинених у навколишньому середовищі органічних поживних речовин через пелікулу.

Часто розвиваючись у забруднених водах, де є значна кількість розчинених органічних речовин, евглени поєднують обидва типи живлення — автотрофний та сапрофітний. Таким чином, ми бачимо, що на нижчих ступенях розвитку органічного світу тваринний і рослинний типи обміну не різко відмежовані один від одного. Розмноження безстатеве. Ділення завжди відбувається в поздовжньому напрямку, тобто площина ділення збігається із поздовжньою віссю тіла. Часто ділення здійснюється у вільно рухомому стані.

Спочатку мітотично ділиться ядро, а потім, починаючи з переднього кінця, ділиться все тіло. Що стосується джгутикового апарату, то кінетосома й парабазальний апарат діляться. Старий джгутик іноді відходить до однієї з дочірніх особин, а другий утворюється знову з кінетосоми. В інших випадках — джгутик відкидається і в обох дочірніх особинах утворюється знову. Статевий процес вивчений у зелених колоніальних форм з родини Вольвоксові.

Евглена зелена: 1 — джгутик; 2 — вічко; 3 — хлоропласти; 4 — ядро; 5 — скоротлива вакуоля; 6 — запасні поживні речовини; 7 — оболонка

Підклас Зоомастигіни (Zoomastigina)

Характерний представник — трипаносома (Trypanosoma gambiense). Це збудник трипаносомозу (африканської сонної хвороби). У тілі людини й інших хребетних живуть у плазмі крові, лімфаточних вузлах, спинномозковій рідині, тканинах спинного і головного мозку. Трапляється у ряді екваторіальних районах Західної Африки.

Розміри — від 13 до 39 мкм. Тіло зігнуте, сплющене в одній площині, звужене на обох кінцях, має один джгутик та ундулюючу (хвилеподібну) мембрану.

Розмножується безстатевим шляхом (поздовжній поділ).

Трипаносома — типова трансмісивна хвороба з природними осередками. Збудник розвивається зі зміною господарів. Перша частина життєвого циклу трипаносома проходить у травному каналі мухи цеце (їх є 20 видів), за межами ареалу цих мух трипаносома не трапляється. Друга частина життєвого циклу проходить у нового господаря, яким є людина та деякі ссавці (велика й дрібна рогата худоба, свині, собаки, а також дикі тварини).

За останніми даними, саме людина — основний резервуар збудника. Під час смоктання мухою крові хворої людини трипаносоми потрапляють до її шлунку. Тут вони розмножуються і проходять ряд стадій розвитку. Повний цикл розвитку триває близько 20 днів. Мухи, у тілі яких наявні трипаносоми інвазійної стадії, під час укусу можуть уражати людину. У хворого трипаносомозом спостерігають м’язову слабість, виснаженість, розумову депресію, сонливість. Хворобливий стан триває 7-10 років і за відсутності лікування закінчується смертю.