Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Клас Зигоміцети (Zygomucetes)

Гриби цього класу мають добре розвинений неклітинний міцелій, який у зрілому стані ділиться на клітини. Нестатеве розмноження здійснюється безджгутиковими спорангіоспорами, конідіями. Під час статевого процесу (зигогамії) зливаються дві недиференційовані на гамети клітини. Існує понад 500 видів. За незначним винятком, майже всі представники класу ведуть наземний спосіб житті. Серед них є як сапротрофи, так і паразити грибів, вищих рослин, комах, інших тварин і людини. У клітинних стінках міцелію є хітин і хітозан.

Порядок Мукорові (Mucorales)

Порядок об’єднує близько 450 видів нижчих грибів, поширених у ґрунті як сапрофіти. Небагато видів паразитує на грибах або тваринах. У побуті мукоральні відомі як плісені на хлібі, овочах, варенні тощо. Гіфи розгалуженого міцелію пронизують субстрат і вбирають поживні речовини всією поверхнею.

Родина Мукорові найбільша в порядку. В ній 12 родів, які охоплюють 145 видів. У мукора розвинутий галузистий неклітинний міцелій, що утворює добре помітний білий наліт. При безстатевому розмноженні на міцелії з’являються вертикальні спорангієносці з кулястими бурими спорангіями. У них утворюється величезна кількість (близько 10 000) спор. Стінка спорангія розслизнюється, звільнені спори підхоплює потік повітря і, потрапивши у сприятливі умови, вони проростають, утворюючи новий міцелій.

Статеве розмноження у мукора відбувається способом зигогамії. За близького сусідства фізіологічно різних міцеліїв, тобто гетероталічних (+ і -), їхні гіфи ростуть назустріч одна одній. Кінці гіф відчленовуються перегородками від решти міцелію; у місті дотику оболонки між ними розчиняються і відбувається злиття цитоплазми та ядер різних знаків. Утворюється зигота з численними диплоїдними ядрами. Зигота вкривається товстою бурою оболонкою.

Після тривалого спокою ядра зазнають мейозу і зигота проростає у зародковий спорангій. У нього переходять + і - ядра, що утворилися після мейозу, а потім формуються спори. Спорангій розривається, спори проростають у гетероталічні + і - міцелії.

Гриби деяких видів родини мукорових володіють високою ферментативною активністю, завдяки чому мають практичне застосування у країнах Азії (а саме: актиномукор витончений, мукор китайський, мукор китицеподібний, мукор завиткоподібний та ін.).

Ці гриби використовують як компонент «закваски» («китайські дріжджі», «рачі») або безпосередньо для ферментативного виробництва продуктів харчування, а також для отримання спирту з бульб картоплі.

Деякі мукорові гриби викликають мікози (мукоромікози) легень («несправжній туберкульоз»), головного мозку та інших органів людини, сільськогосподарських тварин і домашніх птахів; асоціюються з гематурією і мітотичним абортом у свиней, рогатої худоби (мукор дрібний та ін.).

Мукорові гриби часто спричиняють псування (пліснявіння, самонагрівання, мокру гниль) кормів (сіна, соломи тощо), заскиртованих вологими, а також гниття зерна та різних м’ясистих плодів (яблука, груші, бульби картоплі, коренеплоди цукрового буряка тощо) під час зберігання.

Мукор