Біологія. Довідник школяра та абітурієнта

Клас Гнетові, або Гнетопсиди (Gnetopsida)

Родина Вельвічієві (Welwitshiaceae)

Єдиний представник родини — вельвічія дивовижна (Welwitshia mirabilis), що дико росте у прибережних кам’янистих пустелях південно-західної тропічної Африки. Цю рослину відкрив у 1860 р. англійський мандрівник і ботанік В. Вельвіч.

Форми росту саговникових.

Деревоподібні високорослі: 1 — мікроцикас красивокронний; 2 — енцефаляртос поперечно-жилчастий. Деревоподібні низькорослі: 3 — саговник поникний; 4 — енцефаляртос чудовий. Низькорослі з бульбоподібним стеблом: 5 — жіноча й чоловіча рослини макрозамії спіральної. «Безстеблові»: 6 — замія кремниста; 7 — бовенія дрібно пилчаста. Епіфітні: 8 — замія паразитна

Вельвічія дивна

Стовбур короткий, товстий (близько 1 м у діаметрі), схожий на пень або обрубок, майже цілковито заглиблений у землю. Від нього відходить тонкий і довгий корінь, що досягає рівня ґрунтових вод. На верхівці стовбур сідлоподібно увігнутий і роздвоєний, укритими численними тріщинами і виростами. Від країв стовбура відходять два великі шкірясті листки стьожкоподібної форми близько 2-3 м завдовжки з паралельним жилкуванням. Листки необмежено ростуть своєю основою і розвиваються протягом 100 років і більше.

У старішому віці вони поздовжньо розриваються на окремі стьожки, кінці яких у міру старіння відмирають.

Вельвічія — дводомна рослина. Чоловічі й жіночі стробіли містяться на різних рослинах і зібрані у складні галузисті суцвіття. Окремі чоловічі шишечки, або мікростробіли, мають вісь, на якій тісно сидять навхрест розміщені лускоподібні покривні листки. У пазусі кожного такого листка міститься чоловіча квітка. Вона складається з двох пар навхрест розміщених лусок (листочки так званої оцвітини), шість мікроспорофілів (тичинок), які зрослися між собою своєю основою із рудиментом насінного зачатка, що міститься у центрі квітки.

Зовнішній покрив (інтегумент) насінного зачатка витягнутий у довгу мікропілярну трубку, розширену на верхівці у вигляді лійки. Цей рудимент у чоловічій квітці вельвічії свідчить про те, що її предки мали двостатеві квітки. Жіночі шишечки також складаються з супротивно розміщених у чотири ряди покривних лускоподібних листочків, у пазухах яких містяться жіночі квітки. Кожна з них складається з двох подібних до оцвітин зрослих листочків і насінного зачатка з нуцелусом і покривом. У нуцелусі розвивається макроспора, ядро якої, ділячись, дає багато ядер; отже, утворюється своєрідний жіночий гаметофіт (первинний ендосперм) без архегоніїв. Зародок насінини має дві сім’ядолі гіпокотиль (підсімядольне коліно), довгий зародковий корінець і ніжку, якою висисає вміст ендосперму під час проростання насінини. Наявність ніжки у зародка, відсутність архегоніїв, незвичайний розвиток макроспори, характерний процес запліднення і розвитку зародка — характерні особливості вельвічії.