Усі лабораторні роботи. 6-11 класи

Практична робота № 1

Тема: дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

Мета: узагальнити та систематизувати знання про фізичні та хімічні властивості, способи добування оксидів, кислот, лугів, солей; вдосконалювати навички роботи з речовинами та лабораторним обладнанням; повторити правила техніки безпеки при роботі з реактивами.

Обладнання: штатив для пробірок, пробірки, пробка з газовідвідною трубкою, скляна паличка, нагрівальний прилад, сірники, пробіркотримач, терези, магніт, цинк, залізний дріт, дистильована вода, кристалічний NaOH, хлоридна кислота, розчини сульфатної кислоти, натрій гідроксиду, барій хлориду, аргентум нітрату, купрум (II) сульфату, цинк сульфату, лакмусу, фенолфталеїну, купрум (II) оксиду, ферум (IIІ) оксид, цинк гідроксид.

Хід роботи:

Завдання № 1

Зважити зразок порошкоподібного заліза.

За допомогою магніту відокремити чисте залізо.

Зважити неактивні домішки, ті, що залишилися після дії магніту.

Висновок: за допомогою фізичних властивостей дослідили, чи містить виданий зразок заліза неактивні домішки.

Завдання № 2

	Натрій гідроксид NaOH	Ферум (III) гідроксид Fe(OH)3	Цинк гідроксид Zn(OH)2
Фізичні властивості
Агрегатний стан	тверда	тверда	тверда
Колір	білий	червоно-бурий	білий
Розчинність у воді	добре розчиняється	не розчиняється
Хімічні властивості
Дія індикаторів	розчин змінює колір індикаторів	—	—
Взаємодія з кислотами	До розчину NaOH додали фенолфталеїн, колір змінюється на малиновий. Додали кислоту, колір зник. NaOH + НСl = NaCl + Н2О	Розчиняються у кислотах
		Утворюється жовтий розчин при додаванні кислоти. Fe(OH)3 + 3НСl = FeCl3 + 3Н2О	Утворюється безбарвний розчин при додаванні кислоти. Zn(OH)2 + 2НСl = ZnCl2 + 2Н2О
Розкладання під час нагрівання	—	Розкладається з утворенням ферум (IIІ) оксиду. 2Fe(OH)3 =t° Fe2O3 + 3Н2О (знак t° стоїть на знаком рівняння)	Розкладається з утворенням цинк оксиду білого кольору. Zn(OH)2 =t° ZnO + Н2О (знак t° стоїть на знаком рівняння)

Висновок: спільні фізичні властивості: тверді речовини, відрізняються за кольором та розчинністю у воді.

Спільні хімічні властивості: реагують з розчинами кислот з утворенням солі та води.

Відмінні хімічні властивості: розчин натрій гідроксиду змінює колір індикаторів; ферум (III) гідроксид і цинк гідроксид розкладаються під час нагрівання.

Завдання № 3

1. До хлоридної кислоти додали індикатор лакмус, він змінює колір з фіолетового на червоний. Хлоридна кислота змінює колір індикаторів.

2. Поклали у пробірку гранулу цинку (порошок заліза або порошок магнію). Додали хлоридну кислоту. Спостерігається виділення газуватої речовини — водню.

Хлоридна кислота реагує з металами, які у ряді активності металів розташовані до водню, з утворенням солі та виділенням водню.

Zn + 2НСl = ZnCl₂ + Н₂.

3. Помістили у пробірку трохи порошку чорного кольору купрум (II) оксиду, додали хлоридної кислоти. Для прискорення перебігу реакції вміст пробірки підігріли. Спостерігається розчинення порошку купрум (II) оксиду та утворення розчину блакитного кольору.

Хлоридна кислота реагує з основними оксидами з утворенням солі та води.

CuO + 2НСl = СuСl₂ + Н₂О.

4. Налили у пробірку розчин лугу (наприклад, натрій гідроксиду), додали фенолфталеїн — розчин стає малиновим. Додали краплями хлоридну кислоту, колір індикатора зникає.

Хлоридна кислота реагує з основами (розчинними та нерозчинними у воді) з утворенням солі та води.

НСl + NaOH = NaCl + Н₂О.

5. Помістили у пробірку трохи натрій карбонату Na₂CO₃, додали хлоридну кислоту. Спостерігається бурхливе виділення вуглекислого газу.

Na₂CO₃ + 2НСl = 2NaCl + Н₂О + СО₂↑.

До розчину аргентум нітрату AgNO₃ додали хлоридну кислоту. Спостерігається утворення білого сирнистого осаду.

НСl + AgNO₃ = AgCl↓ + HNO₃.

Хлоридна кислота реагує з солями з утворенням солі та кислоти за умови, що утворюється осад або виділяється газ.

Висновок: хлоридна кислота проявляє всі характерні властивості кислот. Наявність хлоридної кислоти можна виявити за допомогою розчину аргентум нітрату. Утворюється нерозчинний у воді та кислотах білий сирнистий осад аргентум хлориду. Цю ж властивість мають і солі хлоридної кислоти — хлориди.

Завдання № 4

Кальцій та магній карбонати (СаСО₃ і MgCO₃) — нерозчинні у воді солі. Солі реагують з металами, лугами, кислотами та між собою. Але нерозчинні у воді солі реагують тільки з кислотами, тому для досліду використаємо крейду та кислоту (наприклад хлоридну).

До крейди додали хлоридну кислоту. Спостерігається бурхливе виділення газуватої речовини. Піднесли до отвору пробірки запалений сірник — він гасне, виділяється вуглекислий газ.

СаСО₃ + 2НСl = СаСl₂ + Н₂О + СО₂↑.

Висновок: усунути накип зі стінок чайника можна за допомогою кислоти. Вдома можна використовувати оцтову кислоту.

Завдання № 5

Добути карбон (IV) оксид можна дією кислоти на будь-який карбонат.

До крейди — кальцій карбонату — додали кислоту, виділяється вуглекислий газ — карбон (IV) оксид.

Закрили пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої занурили в пробірку з дистильованою водою. Коли реакція закінчилася, до пробірки з водою додали лакмус, він змінює колір на червоний, що свідчить про утворення кислоти.

Рівняння відповідних реакцій:

СаСО₃ + 2НСl = СаСl₂ + Н₂О + CO₂↑

СО₂ + Н₂О = Н₂СО₃.

Висновок: карбон (IV) оксид є кислотним оксидом, оскільки при реакції з водою утворюється карбонатна кислота.

Завдання № 6

У розчини цинк сульфату та купрум (II) сульфату занурили залізний дріт. Через декілька хвилин злили розчини солей. Спостерігали, що у пробірці з розчином купрум (II) сульфату залізний дріт покрився червоним шаром міді, а у пробірці з розчином цинк сульфату із залізним дротом змін не відбулося. Рівняння реакції:

Fe + CuSO₄ = FeSO₄ + Сu

Fe + ZnSO₄ ≠

Висновок: метали реагують з розчинами солей, якщо метал у ряді активності металів розташований ліворуч метала, який входить до складу солі. Ферум розташований ліворуч купруму, тому залізо витісняє мідь з розчину солі. Ферум розташований праворуч цинка, тому залізо не витісняє цинк з розчину солі.

Завдання № 7

1. До розчину сульфатної кислоти додали гранулу цинку. Спостерігається виділення газуватої речовини — водню, це свідчить про наявність атомів гідрогену.

H₂SO₄ + Zn = ZnSO₄ + Н₂↑

2. До розчину сульфатної кислоти додали розчин барій хлориду. Спостерігається утворення білого осаду, це свідчить про наявність кислотного залишку SO₄.

H₂SO₄ + BaCl₂ = BaSO₄↓ + 2HCl.

Висновок: наявність атомів гідрогену у складі молекули сульфатної кислоти довели за допомогою реакції з металом, а кислотного залишку SO₄ — за допомогою розчину солі барію.

Загальний висновок: під час практичної роботи знадобилися знання про склад, фізичні та хімічні властивості, способи добування речовин, які належать до оксидів, кислот, основ, солей та уміння проводити хімічний експеримент, спостерігати, порівнювати, робити висновки.