Усі лабораторні роботи. 6-11 класи
Лабораторні та практичні роботи до підручника «Хімія» 7 клас
Практична робота № 1
Тема: правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я.
Мета: засвоїти правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті; навчитися поводитися з лабораторним штативом, нагрівальними приладами та хімічним посудом; сформувати знання про будову полум’я.
Обладнання: спиртівка, сірники, лабораторний штатив, набір хімічного посуду.
Звіт з виконання роботи:
1. Правила безпеки (треба вивчити)
1. Роботу починайте з вивчення опису дослідів і тільки з дозволу вчителя. Виконуйте тільки ті досліди, що наведено в описі.
2. Перед роботою одягніть захисний халат, а також рукавички та окуляри (якщо вони необхідні).
3. Під час роботи підтримуйте чистоту та порядок на робочому місці. Після роботи помийте використаний посуд і вимийте руки з милом.
4. Під час виконання роботи не розмовляйте, не займайтеся сторонніми справами та не відволікайте сусідів.
5. Кожна ємність з реактивами обов’язково повинна мати етикетку з назвою або формулою реактиву. Не використовуйте ємності з реактивами, на яких відсутня етикетка.
6. Відкривши банку з реактивом, не кладіть корок на стіл боком, а кладіть його догори низом.
7. Реактиви для дослідів слід брати тільки в кількості, передбаченій в описі досліду. Залишки взятого реактиву не можна зливати (зсипати) назад у посудину, де він зберігався, а слід поміщати в спеціальну банку для відходів.
8. Ніколи не беріть реактиви руками, користуйтесь для цього спеціальними ложечками, шпателями або пінцетами.
9. Наливаючи рідини, посудину з реактивом беріть так, щоб етикетка була спрямована вгору. Знімайте краплю з краю шийки посудини, оскільки рідина стікатиме по склу і псуватиме етикетку або може пошкодити шкіру рук. Набирати рідину із посудини можна також за допомогою піпетки.
10. Хімічні реактиви не можна куштувати. Це стосується навіть тих речовин, які в повсякденному житті вживаються в їжу (кухонна сіль, цукор, оцет ).
11. Якщо ви хочете перевірити запах реактиву, ніколи не підносьте посудину до обличчя, а, утримуючи її на певній відстані, спрямуйте рухами руки повітря над посудиною у напрямку до себе.
12. Для нагрівання розчинів у пробірці користуйтесь пробіркотримачем. Уважно стежте за тим, щоб отвір пробірки був спрямований убік від вас та інших осіб, оскільки рідина внаслідок перегрівання може вихлюпнутись із пробірки.
13. Пробірка, що нагрівається в полум’ї, ззовні має бути абсолютно сухою. Щоб уникнути перегрівання, спочатку рівномірно прогрівайте всю пробірку, рухаючи нею в полум’ї вгору і вниз, а потім нагрівайте її вміст знизу.
14. Не заглядайте в пробірку, в якій нагрівається рідина. Не нахиляйтеся над посудиною, в яку наливають яку-небудь рідину, оскільки дрібні крапельки можуть потрапити в очі. Краще одягнути захисні окуляри.
15. Гарячий посуд на вигляд не відрізняється від холодного. Перш ніж узяти посуд рукою, переконайтеся, що він охолов.
16. Під час роботи з розчинами кислот і лугів стежте за тим, щоб вони не потрапили на шкіру й одяг. Якщо випадково проллєте кислоту на руки, негайно змийте її водою і протріть руки розбавленим розчином соди. У разі потрапляння на шкіру розчину лугу, відразу ж змийте його водою і протріть це місце розбавленим розчином борної кислоти.
17. У разі потрапляння їдких розчинів в очі необхідно негайно промити їх під струменем води, нахилившись над раковиною.
18. Якщо ви розбили посуд з хімічними реактивами, уламки можна викидати тільки в спеціальний бак для сміття.
2. Ознайомлення з лабораторним посудом
1. Призначення лабораторного посуду
2. Для нагрівання реактивів використовують: пробірки, колби з термостійкого скла, порцелянові чашки, порцелянові тиглі. Для вимірювання об’ємів рідин використовують: мірні циліндри, мірні склянки, мірні піпетки, мірні колби.
3. При струшування пробірки сіль повністю розчиняється у дистильованій воді.
4. Ознайомлення з лабораторним посудом
3. Будова лабораторної спиртівки
Складові частини спиртівки:
1 — резервуар (містить рідке пальне — спирт);
2 — ковпачок (призначений для гасіння полум’я спиртівки під час горіння та запобігання випаровування пального, коли спиртівка не горить);
3 — гніт (гнітом спирт піднімається з резервуару вгору і випаровується з верхнього кінця гніту);
4 — трубка з диском (диск відділяє внутрішній резервуар зі спиртом від зони горіння, трубка — утримує гніт).
4. Будова полум’я
5. Висновки
1. У спиртівці горять випари спирту.
2. Гніт у спиртівці не горить. Він лише просочується спиртом, який, піднімаючись гнітом угору, випаровується з його кінця.
3. Під час підпалювання спиртівку неможна нахиляти, оскільки спирт може вилися зі скляного резервуару.
4. Спиртівку не можна підпалювати від іншої, вже підпаленої, оскільки при цьому спирт може розлитися і спалахнути.
5. Предмет, який необхідно нагріти, слід поміщати у верхню частину полум’я, оскільки ця зона є найгарячішою.
6. При нагріванні неможна торкатися дном пробірки до гніту, тому що гаряча пробірка при контакті з холодним гнітом може тріснути.
7. За допомогою муфти на лабораторному штативі кріпляться кільця та тримачі; затискач (лапка) призначена для нерухомого закріплення колби або пробірки на штативі; на кільця можна ставити хімічні стакани чи колби з термостійкого скла, порцелянові чашки для випарювання.
8. Занадто слабке затискання колби в затискачі може привести до випадіння колби зі штативу. При занадто сильному затисканні колба може тріснути.
9. Завдяки металевій сітці під час нагрівання скляних колб полум’я пальника не торкається стінок посудини. Між полум'ям і колбою виникає прошарок з гарячого повітря (повітряна баня). Це сприяє більш рівномірному прогріванню скляного посуду.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України