Усі лабораторні роботи. 6-11 класи

Лабораторна робота № 7

Будова тканин рослин

Мета: ознайомитися з особливостями будови різних типів тканин рослин, звернути увагу на відповідність їх будови виконуваним функціям.

Обладнання і матеріали: світлові мікроскопи, постійні мікропрепарати покривної, провідної, механічної, твірної та основної тканин рослин, мікрофотографії цих тканин.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини твірної тканини кореня (соняшника, кукурудзи тощо). Розгляньте цю тканину при великому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на особливості будови цієї тканини: відносно тонкі стінки клітин, збільшені ядра, відсутність добре вираженої міжклітинної речовини тощо.

3. Розгляньте мікропрепарат клітин шкірки листка (соняшника, кукурудзи, цибулі, елодеї тощо). Зверніть увагу на форму клітин, сполучення їх між собою, будову продихів.

4. Розгляньте препарат поперечного зрізу через стебло багаторічної дерев’янистої рослини. Зверніть увагу на корок та інші елементи кори, будову лубу, ситоподібні трубки, камбій, судини, серцевину. Знайдіть річні кільця та серцевинні промені.

5. Замалюйте всі розглянуті препарати і порівняйте побачене з мікрофотографіями.

Виконання роботи

Тканини рослин поділяють на твірні, покривні, провідні, механічні та основні.

Твірні тканини (меристема) складаються з дрібних, щільно прилеглих одна до одної клітин. Клітини твірних тканин здатні до постійного чи періодичного поділу та росту, який можливий завдяки розтяжній оболонці. Клітини меристеми при дозріванні перетворюються в клітини інших типів — диференціюються. Тим самим вони дають початок тканинам інших типів.

За місцем розташування виділяють верхівкову, вставну та бічну меристеми. Розрізняють також первинну та вторинну меристеми. Первинна меристема закладається на верхівках зародкових кореня та стебла. Вона забезпечує розвиток проростка та подовження органів. Вторинні меристеми виникають з різних дозрілих клітин, які зберегли здатність до поділу (наприклад, корковий камбій — з клітин основної тканини або шкірки).

Рис. 1. Мікропрепарат корінця лука з кореневим чохликом

Покривні тканини розташовані на поверхні органів і відмежовують їх від зовнішнього середовища. Вони захищають організм від впливів несприятливих зовнішніх чинників, здійснюють його взаємозв’язок з довкіллям, регулюють процеси газообміну та випаровування вологи (транспірації). Розрізняють первинну (епідерма, або шкірка) та Вторинні (корок) покривні тканини.

Епідерма (шкірка) складається з одного чи кількох шарів прозорих живих клітин, які щільно прилягають одна до одної, тому міжклітинники відсутні. Зверху епідерма зазвичай покрита особливим шаром, який запобігає випаровуванню води через її поверхню — кутикулою. У кутикулі листків можуть бути продихові клітини, які входять до складу продихів. Продихи регулюють процеси випаровування води та газообміну.

Рис. 2. Епідерма листа традесканції віргінської: 1 — ядро, 2 — лейкопласти, 3 — хлоропласти, 4 — продихові клітини, 5 — цитоплазматичні тяжі

Корок з віком заміщує епідерму у деревних рослин, а також багаторічних трав’янистих. Він складається з клітин, потовщені стінки яких просочені ліпідами і непроникні для газів та води, тому вміст таких клітин швидко відмирає. На поверхні корка є утвори — сочевички, через які здійснюється газообмін.

Провідні тканини забезпечують два потоки речовин: висхідний (розчини мінеральних солей, а також органічних речовин пересуваються від кореня до надземних частин рослини і далі) та спадний (синтезовані в зелених пагонах органічні речовини надходять до інших органів).

Ксилема складається з власне провідних елементів (відмерлих клітин — судин і трахеїд), а також супутніх клітин основної тканини. Стінки судин і трахеїд мають потовщення різноманітної форми (у вигляді кілець, спіралей, суцільних нашарувань з порами тощо), які не дають їм злипатися. Ксилема забезпечує висхідний транспорт розчинів мінеральних та органічних сполук. Елементи ксилеми можуть також виконувати опорну функцію.

Флоема становить сукупність ситоподібних трубок — живих видовжених, позбавлених ядер клітин. Вони послідовно з’єднані між собою поперечними ділянками стінок, що мають велику кількість пор і нагадують сито. Флоема забезпечує спадний транспорт розчинів органічних сполук по рослині.

Судини, трахеїди та ситоподібні трубки разом з механічними та основними тканинами утворюють судинно-волокнисті пучки, наприклад, жилки листків.

Механічні тканини виконують опорні функції: надають рослині пружності та міцності, підтримують її частини в певному положенні. До них належать коленхіма та склеренхіма.

Коленхіма складається з живих клітин з нерівномірно потовщеними стінками. Вона зазвичай розташована під покривною тканиною і входить, головним чином, до складу кори молодих пагонів переважно дводольних рослин.

Склеренхіма забезпечує міцність і гнучкість рослин і складається з відмерлих клітин.

Основні тканини складаються з живих клітин, що мають тонкі стінки. Між цими клітинами зазвичай є великі міжклітинники. Вона розташована всередині рослини між іншими тканинами.