Усі лабораторні роботи. 6-11 класи

Дослідницький практикум № 4

Тема: дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

Мета: дослідити температурну адаптацію рецепторів шкіри.

Обладнання та матеріали: термометр для вимірювання температури тіла, таблиця «Будова шкіри».

ХІД РОБОТИ:

1. Розгляньте будову шкіри людини. Знайдіть у дермі шкіри рецептори, які сприймають зміни навколишнього середовища та доставляють сигнали (зміни температури, біль, тиск, дотик).

БУДОВА ШКІРИ ЛЮДИНИ

2. Наступний етап передбачений для виконання в домашніх умовах з попереднім інструктажем вчителя щодо виконання завдання: на протязі доби провести виміри температури тіла через кожні дві години в пахвовій западині. Виміри занести в таблицю та скласти графік: добовий ритм температури людини.

Час, год	8.00	10.00	12.00	14.00	16.00	18.00	20.00	22.00	24.00	2.00	4.00	6.00	8.00
Вимір, в °С	36,4	36,5	36,7	36,7	36,9	37,2	37,0	36,8	36,5	36,2	36,1	36,5	36,4

Висновки: організм людини виробляє специфічні пристосувальні реакції до змін навколишнього середовища, тобто адаптується. Температурна адаптація — це процес пристосування до змін температури. Шкіра людини спрямована на адаптацію людини до впливів зовнішнього середовища. В дермі шкіри за температурні зміни відповідають два типи рецепторів: на тепло реагують тільця Руффіні, на холод колбочки Краузе. Але головні температурні рецептори шкіри є численні вільні нервові закінчення. Подразнення, які виникають в них, передаються в спинний, середній, проміжний (гіпоталамус) мозок, а також в кору головного мозку, які впливають на процеси терморегуляції і спрямовані на підтримання постійної температури тіла людини. При звичайних умовах температура тіла відносно постійна — 36,5-36,9 °С.