ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька
Варіант 2
1. Мотивом нерозділеного, нещасливого кохання пройнята пісня
|Г| «Цвіте терен, цвіте терен...».
2. Укажіть ознаку пісень про кохання, яка характерна для цих рядків
А я візьму кріселечко,
Сяду край віконця.
Я ще й очі не зімкнула,
А вже сходить сонце...
|В| романтичний характер зображення дійсності, якому властиві ідеалізація почуттів ліричного героя.
3. «Заплітаю коси — не так!.. Вона мене і щипає, і штрикає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, водою зливає, — чого-чого не доказує над моєю головонькою бідною!» — скаржиться героїня твору
|Б| «Інститутка».
4. В основі поділу книг Біблії на Старий та Новий Заповіти лежить
|В| народження Ісуса Христа на землі.
5. Літописи належать до літератури
|В| оригінальної.
6. Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими
|Б| друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.
7. Український романтизм сформувався у
|В| 20-40-х роках XIX ст.
8. Вислови «З очей аж іскри полетіли», «І носа хоч кому утруть», «Чмелів довгенько... слухав, / Оскому щоб з зубів зігнать» є
|Б| фольклорними фразеологізмами.
9. На вірну смерть заради «общого добра» в «Енеїді» йде
|Б| Евріал.
10. П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» розпочинається піснею
|Г| «Віють вітри, віють буйні».
11. «Маруся» є повістю
|Г| сентиментально-реалістичною.
12. Епізод приїзду панночки й обрання Устини покоївкою в сюжеті твору «Інститутка» є
|А| зав’язкою.
13. Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії, спостерігав за ярмарками, слухав розповіді старих людей, казки, анекдоти. Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, де завідував учнівською бібліотекою, захопився живописом і театром, цікавився усною народною творчістю та писав літературні твори в різних жанрах
|Б| Микола Гоголь.
14. Тарас Шевченко був учасником організації
|В| Кирило-Мефодіївське товариство.
15. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» змальовано події
|В| 1663 р.
16. Справжнє прізвище Марка Вовчка
|Б| Марія Вілінська.
17. Установіть відповідність
1-Б Остромирове Євангеліє, «Ізборники Святослава» — найдавніші рукописні книги
2-В Апостол, «Буквар», Острозька Біблія — перші друковані на українських землях книги, видані І. Федоровим
3-Г «Повість минулих літ», «Повчання Володимира Мономаха» — пам’ятки оригінальної літератури
4-А легенди: про Мойсея, про Вавилонську вежу — зразки перекладної літератури
18. Установіть відповідність між уривками та творами Тараса Шевченка, з яких їх узято
1-Д «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя» — «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»
2-В «Кайдани порвіте / І вражою злою кров’ю / Волю окропіте...» — «Заповіт»
3-Б «Ви любите на братові / Шкуру, а не душу!» — «Кавказ»
4-А «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине...» — «До Основ’яненка»
19. Установіть відповідність між героями творів та жанрами, до яких ці твори належать
1-В Прометей — поема
2-Б Кирило Тур — роман
3-Г Бджола, Шершень — байка
4-Д Тарас Бульба — повість
20. Установіть відповідність
1-Б «Повість минулих літ» — монументалізм
2-А «Літопис Григорія Грабянки» — бароко
3-Г «Маруся» — сентименталізм
4-Д «До Основ’яненка» — романтизм
21. Твір «Енеїда» за жанром — епічна бурлескно-травестійна поема.
22. Мотив дороги використано у композиції твору (записати автора і назву твору) П. Куліша «Чорна рада».
23. Тривога за жіночу долю звучить у творах Т. Шевченка (записати назви творів) «Причинна», «У нашім раї на землі...».
24. Першим твором нової української літератури вважають «Енеїду» І. Котляревського.
25. Які моральні цінності оспівано в українських родинно-побутових піснях?
Широкий і багатогранний світ моральних принципів і почуттів людини розгортається в родинно-побутовій пісенності українського народу.
Родинно-побутові пісні — це ліричні твори, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. За тематикою їх поділяють на три групи: пісні про кохання; пісні про сімейне життя (родинні стосунки), пісні про трагічні сімейні обставини (вдовині, сирітські). Є ще одна група пісень, які всі родинно-побутові проблеми висвітлюють гумористично, — це жартівливі пісні.
Пісні про кохання посідають центральне місце в українській народній поезії. Вони відображають людські почуття (від ніжної прихильності до ненависті), відтворюють ставлення до закоханих їхніх батьків та інших людей. У цих піснях постає кохання — вірне чи зрадливе, взаємне чи нерозділене, щасливе чи нещасне. Поетику пісень про кохання вирізняє романтичний характер зображення дійсності, ідеалізація почуттів, як, наприклад, у пісні «Цвіте терен»:
А я візьму кріселечко,
Сяду край віконця.
Я ще очі не зімкнула,
А вже сходить сонце.
З художньо-поетичних засобів у піснях про кохання найчастіше використовуються епітети (біле личко, ясні очі, уста малинові); порівняння (чорні очка, як терен); паралелізми (не всі тії та й сади цвітуть, що весною розпускаються; не всі тії побираються, котрі любляться та й кохаються).
Народ високо підносить такі моральні цінності, як вірність у коханні, обов’язковість збереження цноти до шлюбу, важливість батьківського й материнського благословення на одруження, необхідність для дівчини подбати про свій посаг, а для хлопця — про достаток майбутньої сім’ї.
Пісні про сімейне життя охоплюють родинні стосунки, сімейні конфлікти, побут тощо. Найпоширеніша тема — нелегка жіноча доля. Недоброзичливе ставлення свекрухи, жорстокість чоловіка, його пияцтво — проблеми, що постають перед дівчиною, яка виходить заміж. Іван Франко називав такі пісні «жіночими невольничими псалмами».
Пісні про трагічні сімейні обставини пов’язані із втратою членів сім’ї. Це насамперед сирітські пісні, у яких український народ оплакував нелегку долю сироти:
Та немає гірш нікому,
Як тій сиротині,
Що ніхто не пригорне
При лихій годині.
У цих піснях часто постає образ билини в полі, яку вітер ламає; тоненької очеретини, що гнеться від життєвої бурі. Пестливі слова «матусенька», «батенько», «горенько» вживаються з метою викликати у слухачів співчуття. Такою ж образною структурою характеризуються і вдовині пісні, у яких змальовується важка доля жінки, що залишилась без чоловіка.
Традиційно до сиріт і вдів ставились в Україні зі співчуттям, тому й у родинно-побутових піснях відображені такі високі моральні цінності, як обов’язок кожного, особливо односельців, ділитися із сиротами і вдовами частиною свого добра, допомагати їм у щоденних клопотах.
Весела вдача українців, які вміють з гумором сприймати несподівані повороти долі, відображена у жартівливих піснях. У таких піснях згадуються невдале залицяння хлопця до дівчини, залицяння самих дівчат до хлопців тощо, горе-женихи й безчесні дівчата. У них маємо химерні ситуації, вигадливі «сюжети», неправдоподібні сполуки. Відомими жартівливими піснями є «Із сиром пироги...», «Дівка в сінях стояла...», «Кину кужіль на полицю...», «Послала мене мати...», «Бодай ся когут знудив...» та чимало інших.
Отже, родинно-побутова пісенність відображає моральні цінності й почуття людини, які в основному сформувалися під впливом традиційних уявлень про добро і зло у стосунках між членами родини та громадою.
