ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 19

1. «Батьком» української прози, автором сентиментально-реалістичної повісті є

|Г| Г. Квітка-Основ ’яненко.

2. Перу Марка Вовчка належить твір

|Б| «Інститутка».

3. На основі листування двох ченців укладено

|Б| Києво-Печерський патерик.

4. Зачинателем нової української літератури вважають

|Г| І. Котляревського.

5. Остап і Андрій є героями

|Б| повісті.

6. Євген Гребінка — це

|В| байкар, поет-романтик.

7. Антиподом до образу Брюховецького в «Чорній раді» є образ

|А| Сомка.

8. «Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших чуємо», — каже героїня твору

|А| «Інститутка».

9. Твори Т. Шевченка «Катерина», «До Основ’яненка» входять до творчого періоду

|Б| ранньої творчості.

10. Споріднена праця, за філософією Г. Сковороди, звеселяє

|А| душу.

11. «Борітеся — поборете!» — закликає Т. Шевченко у творі

|В| «Кавказ».

12. «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» за жанром —

|А| послання.

13. Першим у світі антиколоніальним твором називають твір Т. Шевченка

|В| «Кавказ».

14. Конфлікт у романі «Чорна рада» має характер

|А| соціальний.

15. Розповідь про зваблення дівчиною-русалкою молодого рибалки, котрий піддався її чарам і пропав на дні ріки, — тема твору, автором якого є

|Г| П. Гулак-Артемовський.

16. Один з перших «творців людової повісті» —

|Г| Г. Квітка-Основ’яненко.

17. Установіть відповідність між темою та назвою твору, у якому вона простежується

1-Д соціальні суперечності між селянами-кріпаками й поміщиками, умови життя кріпаків у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалій — «Інститутка»

2-В зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни — «Чорна рада»

3-Г зображення життя українського селянства, праці, побуту і звичаїв народу — «Маруся»

4-Б глузливе зображення панівного класу України XVIII ст. з його паразитизмом, жорстокістю, хабарництвом, пияцтвом, соціальною й моральною нікчемністю — «Енеїда»

18. Установіть відповідність між літературними характеристиками та героями літературних творів

1-Д «Один живу на світі, як билинка на полі. Сирота — без роду, без племені, без талану, без приюту... Що робить — і сам не знаю. Був у городі, шукав місця, але скрізь опізнився» — Микола («Наталка Полтавка»)

2-А «Був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін — він вже й там» — Наум Дрот («Маруся»)

3-Б «Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!» — Тетерваковський («Наталка Полтавка»)

4-В «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, в полатаних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно... Так наче собі чоловічок простенький, тихенький...» — Брюховецький («Чорна рада»)

19. Установіть відповідність

1-В епос — «Чорна рада»

2-Г лірика — «Росли укупочці, зросли...»

3-Б ліро-епос — «Катерина»

4-А драма — «Наталка Полтавка»

20. Установіть відповідність між збірками та їх авторами

1-Д Києво-Печерський патерик — ченці Симон, Полікарп

2-А «Сад божественних пісень» — Г. Сковорода

3-Б «Маруся» — Г. Квітка-Основ’яненко

4-Г «Три літа» — Т. Шевченко

21. Першою україномовною повістю нової української літератури є твір «Маруся».

22. До поетичної спадщини Г. Сковороди належить збірка «Сад божественних пісень».

23. Один з художніх напрямів у літературі й мистецтві, для якого основною проблемою є взаємини людини й суспільства, середовища, вплив соціально-історичних обставин на формування духовного світу, характеру особистості, героя твору, — це реалізм.

24. «Повість минулих літ» є найбільш відомим зразком монументалізму.

25. Проілюструйте прикладами з вивчених творів ідею утвердження людських чеснот у байках Григорія Сковороди.

Як байкар Григорій Сковорода мав своїх попередників в Україні, проте він пішов далі від них, виділивши байку в самостійний жанр. Свідченням цього була його збірка «Басні Харьковскія» (1774). Тому Сковороду вважають зачинателем української літературної байки.

Збірка «Басні Харьковскія» складається із 30 байок, які мають дидактичне і філософське спрямування. Автор роздумує над багатьма явищами сучасного йому життя. Його цікавили не стільки побутові явища, скільки людська природа, душа людини, її серце.

Основну групу байок Сковорода присвятив прославленню суспільно-корисної, «сродної» праці, відповідної природним покликанням і здібностям людини. Так, у байці «Бджола та Шершень» письменник розкриває суспільне й моральне значення праці. Перша частина байки — це короткий діалог між працьовитою Бджолою і дармоїдом Шершнем. Шершень називає Бджолу «глупою» за те, що вона так пильно трудиться, а плоди її праці забирають люди. Бджола відповідає, що їм, бджолам, набагато приємніше саме збирати мед, ніж його споживати: «К сему мы рождены».

А далі йде повчальна частина — «сила». Автор роз’яснює, що Шершень — це людина, яка живе «хищенієм чуждаго» і лише для того, щоб їсти і пити. А Бджола — це «герб мудраго человека», що займається «сродною» працею.

Сковорода впродовж усього життя роздумував над проблемою «сродності». Сенс життя в тому, щоб знайти себе у творчій праці на благо інших. На прикладі тварин (собаки й кота) автор розвиває цю ідею: «И нет радостнее, как жить по натуре». Свої роздуми про те, що треба вчитися жити згідно з природою, він підсумовує цитатою з Епікура: «Благодареніє блаженной натуре за то, что нужное сделала нетрудным, а трудное ненужным». А вся байка завершується словами апостола Павла: «Иже єсть всяческая во всем...» Усе на світі має глибокий зміст («всяческая во всем»), і завдання людини цей зміст знаходити насамперед у своїй душі, у своєму серці й у всьому сущому.

У ряді байок («Собака і Вовк», «Соловей, Жайворонок і Дрізд») Сковорода прославляє дружбу людей. У байці «Собака і Вовк» автор називає своїх персонажів античними іменами (пастух Тітир, собаки Левкон і Фирідам), немовби підкреслюючи цим самим важливість теми.

Дві собаки, які жили у великій дружбі, прославились серед диких і домашніх тварин. Вовк, «побужден их славою», намагався стати третім їх другом. Він розказав собакам про своє знатне походження і «модні науки», які вивчав. А щоб ще більше прихилити до себе собак, нагадав, що він у чомусь схожий на них — «голосом і волосом». І цитує латинське прислів’я: «Бог веде подібне до подібного». Однак собаки не погоджуються на дружбу з Вовком, хоч він і в чомусь подібний до них, бо серце його «далече отстоит». Єднаючись, люди мусять бути чесними, мати єдність сердець і поглядів. У Вовка ж— «лукавий взор», «косо» спрямований на баранчика. У «силі» стверджена думка про те, що дружбу може утвердити тільки «сердце, в мыслях согласное, и одинокая честность».

Отже, байки Сковороди були значним досягненням у цьому жанрі в давній українській літературі. Письменник через алегорії утверджував у них найвищі людські чесноти: працьовитість, скромність, чесність, порядність — і вивів цей жанр на самостійний шлях розвитку.