ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька
Варіант 1
1. Пісня «Цвіте терен, цвіте терен» належить до групи
|А| пісні про кохання.
2. Усі важливі вияви сімейного життя відтворено у
|В| родинно-побутових піснях.
3. Остромирове Євангеліє та «Ізборник Святослава» є
|А| найдавнішими рукописними книгами Київської Русі.
4. Запровадження християнства на Русі датують
|Б| 988 р.
5. Біблія розпочинається
|Б| книгою Буття.
6. «Слово о полку Ігоревім» — це пам’ятка літератури доби
|Г| орнаменталізму.
7. Учення про самопізнання і споріднену працю, проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії із собою і світом — ознаки творчості
|В| Григорія Сковороди.
8. Вертеп — це
|В| старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п’єси.
9. «Той, в кого совість як чистий кришталь», є ідеалом твору Григорія Сковороди
|А| «Всякому місту — звичай і права».
10. Укладачами збірки «Русалка Дністровая» є
|Б| М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.
11. Зачинателем нової української літератури є
|Б| Іван Котляревський.
12. «Заповіт» («Як умру, то поховайте...») Т. Шевченка — зразок лірики
|Б| громадянської.
13. Російському поетові Василю Жуковському Тарас Шевченко присвятив твір
|Б| «Катерина».
14. Твори Тараса Шевченка «До Основ’яненка» та «Іван Підкова» є
|Б| романтичними.
15. Притчею є біблійний твір
|А| про блудного сина.
16. Дієвою участю Пантелеймона Куліша у формуванні української мови є
|Б| створення «Граматки» — правопису української мови («кулішівки»).
17. Установіть відповідність між персонажами і літературними творами
1-Б Кий — «Повість минулих літ»
2-Г Макогоненко — «Наталка Полтавка»
3-В Черевань — «Чорна рада»
4-А Дідона — «Енеїда»
18. Установіть відповідність між афористичними висловами з Біблії та їх значеннями
1-Д сіль землі — найвидатніші представники певної спільної групи, класу; найважливіша частина суспільства
2-Г манна небесна несподівано отримані життєві блага
3-A наріжний камінь — головна ідея, основа
4-Б Ноїв ковчег — надійний притулок
19. Установіть відповідність між літературознавчими термінами та їх визначеннями
1-Г притча — навчальна алегорична оповідь, у якій власне сюжет підпорядкований моралі твору
2-Б послання — віршований та публіцистичний твір, написаний у формі листа або звернення до конкретного адресата чи широкого загалу
3-A апокриф — твір середньовічної літератури релігійного спрямування, не визнаний церквою
4-В літопис — історичний твір, у якому розповідь про історичні події та факти подано в хронологічному порядку за роками
20. Установіть відповідність між прислів’ями і тими, хто їх промовляє у романі «Чорна рада»
1-Д Голодній кумі хліб на умі — Кирило Тур
2-А Два коти в одному мішку не помиряться — Брюховецький
3-Б Вовка скільки не годуй, а він усе в ліс дивиться — Гвинтовка
4-В Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся — Пугач
21. Твори П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Боровиковського належать до літературного стилю (напряму) — романтизму.
22. Творцем української художньої прози є Г. Квітка-Основ’яненко.
23. Устина — дівчина-кріпачка — це героїня твору (записати автора і назву твору) Марка Вовчка «Інститутка».
24. Збірник житійних оповідань про подвижницьку, богоугодну діяльність ченців певного монастиря називають патериком.
25. Розкрийте основні мотиви ранньої творчості Т. Шевченка.
Ранній період творчості Т. Шевченка припадає на 1837-1843 роки. У 1840 р. в Петербурзі побачила світ перша збірка Шевченка — «Кобзар». Це була подія величезного значення не лише в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу. «Кобзар» відкривався віршем-заспівом «Думи мої, думи мої...». Це — поетичне кредо молодого автора. Шевченко звертався до власних поезій-«дум» як до живих істот, викоханих ним дітей-«квітів». Він благословляв їх на дорогу: «В Україну ідіть, діти, в нашу Україну...» — з надією, що вони знайдуть щирі відгуки в серцях земляків. Тему призначення поета і поезії Шевченко розвинув в інших поезіях раннього періоду («Перебендя», «На вічну пам’ять Котляревському», «До Основ’яненка»).
Одним із перших поетичних творів Кобзаря є балада «Причинна». У ній поет вивів образ дівчини-сироти, яка залишилася зовсім самотньою, коли її коханий поїхав у далекі краї. Пригнічена своїм горем, дівчина сприймається людьми як «причинна», тобто несповна розуму. Самотність та вороже ставлення «чужих людей» стає причиною її смерті. Повернувшись із мандрівки, козак висловлює їм докір, сформований як запитання:
За що ж вони розлучили
Мене із тобою?
Він також помирає. Трагічна смерть козака сприймається як неминучість, оскільки він не може змиритися із втратою коханої, а також не може жити серед «чужих людей», позбавлених гуманізму.
У баладі «Причинна» реальне переплітається із міфічним, твір характеризується романтичним’ звучанням.
Для Катерини з однойменної поеми «чужими людьми» стали батько та мати, які вигнали її з дому, коли дізналися про те, що в неї повинна народитися дитина. Вони не змогли піти всупереч громадській думці, щоб захистити свою доньку, і вчинили у дусі традицій. У поемі «Катерина» Т. Шевченко засуджує поведінку офіцера, зрештою, всю мораль суспільства, яке дозволило занапастити душу молодої дівчини:
Тому доля запродала
од краю до краю,
А другому оставила
Те, де заховають.
Як бачимо, переживання, почуття людини були провідними мотивами ранньої творчості поета. Однак поеми «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки» засвідчують зацікавлення поета історією та історичними постатями. У творі «Тарасова ніч» Шевченко розповідає про поневолення українського народу польською шляхтою, а далі переходить до опису протистояння козаків на чолі з Тарасом Трясилом. Ця боротьба завершується перемогою козаків:
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.
1 Романтизм — творчий метод, що розвивався у світовій літературі наприкінці XVIII — у перших десятиліттях XIX ст. Романтизму притаманна підвищена увага до неповторного, незвичайного, таємничого, героїчного. Романтичний герой — це сильна особистість, яка не сприймає прозаїзму і бездуховності. Тому письменник-романтик створював особливий світ фантастики, героїчного минулого тощо. Одним із найбільш визначальних художніх прийомів романтизму є контраст між реальним і фантастичним, минулим і сучасним, між волею і неволею. Герої романтичних творів поставали в незвичайних, небуденних обставинах. Наділені сильними і яскравими почуттями, вони виражали прагнення до свободи, справедливості й боротьби за їх досягнення. Такий зміст вимагав відповідної форми: гострого сюжету, підвищеної емоційності, драматизму зображення ситуації, ідеалізації образів. Романтики активно використовували фольклорні засоби і жанри.
У поемі «Тарасова ніч» звучить також мотив ролі народного співця. Зустріч селян з кобзарем повертає їм історичну пам’ять про славне минуле України.
У поемі «Іван Підкова» Шевченко також звертається до історичного минулого з метою розбудити козацьку відвагу:
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине.
Образ високих могил асоціюється із втраченою славою козацької України.
Темою історичної поеми «Гайдамаки» послужили події Коліївщини. У цьому творі поет свідомо вивів образ наймита Яреми Галайди як народного героя. У поемі діють і конкретні історичні особи — Іван Гонта та Максим Залізняк. У «Гайдамаках» мотиви національно-визвольної боротьби взаємопереплетені з багатьма іншими, наприклад: вірності в коханні, зображенні життя українського селянства та знущання над ним польських конфедератів тощо.
У ранніх творах Шевченка велику роль відіграють пейзажні картини. Тут поет щедро використовує фольклор, який підкреслює ліричне звучання цих творів.
