ДПА. Відповіді. Біологія. Барна

51. Поняття про ген

Ген є елементарною структурно-функціональною одиницею спадковості, що визначає розвиток певної ознаки клітини або організму. Унаслідок передачі генів у низці поколінь забезпечується спадкоємність ознак батьків.

Г. Мендель був першим, хто в 1865 році стверджував про одиницю спадковості, називаючи її «спадковим фактором» Слово «ген» було введено В. Йоганнссеном 1909 року для позначення одиниці спадковості, яка займає особливе місце (локус) у хромосомі. У 1948 році Дж. Бідл і Е. Тейтем запропонували гіпотезу «один ген — один білок» і розглядали ген як одиницю спадкового матеріалу, що містить інформацію для утворення одного білка. Відповідно до сучасної концепції, гени — це ділянки ДНК, що мають унікальну послідовність нуклеотидів, які кодують певні іРНК, тРНК або рРНК. За допомогою трьох різновидів РНК відбувається синтез білків, які здійснюють метаболізм і зумовлюють розвиток ознак. Гени в ДНК розташовані у лінійному порядку. За способами організації нуклеотидів у ДНК, їх можна розділити на такі фрагменти: 1) структурні гени; 2) регуляторні гени; 3) сателітна ДНК; 4) спейсерна ДНК; 5) кластери генів; 6) повторювані гени.

Функціональні характеристики гена.

1. Гени є дискретною складовою одиницею спадкового матеріалу — ділянкою ДНК.

2 Певний ген кодує синтез одного білка. Окремий білок може зумовлювати певну ознаку. Так формуються моногенні ознаки.

3. Клітина, орган або організм мають багато ознак, які складаються із взаємодії багатьох генів, — це полігенні ознаки.

4. Дія гена специфічна, тому що ген може кодувати тільки одну амінокислотну послідовність і регулює синтез одного конкретного білка.

5. Деякі гени мають таку властивість, як плейотропність дії — визначають розвиток кількох ознак (наприклад, синдром Марфана).

6. Дозованість дії гена залежить від інтенсивності прояву ознаки (експресивність) та від кількості певного алеля (наприклад, багато хвороб у гетерозиготному стані виявляються менше, ніж у гомозиготному').

7. На активність гена може впливати як зовнішнє, так і внутрішнє середовище.

8. Конститутивні гени — це гени, що постійно експресуються, тому що білки, які ними кодуються, необхідні для постійної клітинної діяльності. Вони забезпечують синтез білків рибосом, цитохромів, ферментів гліколізу, переносників іонів тощо. Ці гени не потребують спеціальної регуляції.

9. Неконститутивні гени — це неактивні гени, вони експресуються тільки тоді, коли білок, який вони кодують, потрібний клітині. Ці гени регулюються клітиною або організмом. Синтезовані за їх участі білки забезпечують диференціацію і специфічність структури та функцій кожної клітини.

10. Сегменти ДНК можуть бути також класифіковані за допомогою процесів, у яких вони беруть участь.

Мобільні генетичні елементи. Тривалий час вважали, що всі нуклеотидні послідовності мають стале розташування й опосередковано беруть участь у синтезі поліпептидів. Але існують мобільні гени, кожен з яких складається з кількох тисяч ланок. На обох кінцях такого елементу розташовані однакові ділянки. Вони забезпечують рухливість генів і включають ген у роботу.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут