Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас

Події 1648-1649 рр.

Після подій 1647 р., коли польський шляхтич Д. Чаплинський захопив хутір Суботів, Б. Хмельницький разом із сином Тимошем і 500 своїми прихильниками наприкінці 1647 р. прибув на Запорозьку Січ.

Січень 1648 р. — захоплення повстанцями Запорозької Січі (у самій Січі стояв тоді польський гарнізон) та обрання Б. Хмельницького гетьманом Війська Запорозького. Саме ця подія вважається початком Національно-визвольної війни українського народу.

Січень-лютий 1648 р. — Б. Хмельницький розсилає універсали до українського народу із закликом ставати на боротьбу проти польської шляхти.

Лютий 1648 р. — угода Б. Хмельницького із Кримським ханом про спільну боротьбу проти Речі Посполитої.

Скрізь по Україні створювалися загони селян і городян. Видатною заслугою Б. Хмельницького є те, що він протягом року війни зумів створити з розрізнених селянських і козацьких загонів повноцінну армію.

Битва на Жовтих Водах (квітень-травень 1648 р.)

29 квітня — 16 травня 1648 р. — битва на Жовтих Водах.

У складі польської королівської армії перебували реєстрові козаки, які приєдналися до повстанців.

Розгромлено полки С. Потоцького, 3 тис. вояків потрапили в полон.

Битва під Корсунем (травень 1648 р.)

25-26 травня 1648 р. — битва під Корсунем.

Б. Хмельницький, керуючи 15-тисячним загоном, примусив 20-тисячну польську армію залишити вигідні позиції та прийняти бій на невигідній для польської кавалерії місцевості. Резерв із 6 тисяч вояків М. Кривоноса вдарив із засідки й завершив розгром поляків.

Польське військо було розгромлене. У полон потрапили польські командувачі М. Потоцький і М. Калиновський.

Народ почав підніматися на повстання проти польського гніту. Повстання охопили Лівобережжя, Правобережжя: повсюди створювалися повстанські загони, що громили польські маєтки.

Б. Хмельницький взявся за організацію регулярного війська. На осінь 1648 р. він уже мав 70-100-тисячну регулярну й добре озброєну армію.

Битва під Пилявцями (вересень 1648 р.)

13 (26) вересня 1648 р. — битва під Пилявцями. Б. Хмельницький на березі річки Іква (Пилявка) наказав спорудити табір, який було укріплено ровом і возами, що стояли в 6 рядів.

Польське військо становило 100 тисяч, мало 100 гармат і великий обоз у 120 возів. Польську армію очолювали:

• Д. Заславський, що полюбляв розкоші і якого Б. Хмельницький прозвав «Перина»;

• М. Остророг — учений-латиніст, прозваний «Латина»;

• А. Конєцпольський, юнак віком 19 років, прозваний «Дитина».

Об’єднані сили козацтва і кримських татар розбили частину ворожого війська. Повстанці захопили значні трофеї: 80 гармат, багато зброї та спорядження, десятки тисяч підвід із матеріальними цінностями, на 10 тисяч злотих всякого добра, багато оздоблені карети, золотий та срібний посуд тощо.

Владу польських панів було ліквідовано на Волині та частині Поділля. Для козацького війська відкрито шлях на захід.

Наслідки битв:

• перші успіхи, досягнуті у боях, пробудили всю Україну сприяли зростанню визвольної боротьби, переростанню її на загальнонародну;

• перемоги створили сприятливі умови для розгортання народної війни по всій Україні, ще більше запалили народні маси на боротьбу проти поляків;

• перемога під Пилявцями відкрила повстанцям шлях у Галичину.