Історія України. Опорні конспекти. 7 клас

РОЗДІЛ III. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII СТ.

Київська держава (Русь-Україна) за нащадків Ярослава

Правління Ярославичів

• Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 р. старші сини Ярослава Мудрого Ізяслав, Святослав і Всеволод утворили тріумвірат, що засвідчило послаблення центральної влади й посилення політичних центрів на місцях.

Тріумвірат — співправління старших синів Ярослава — Ізяслава, Святослава і Всеволода.

• У 1072 р. укладено нову збірку законів «Правду Ярославичів», зміст якої спрямований на узаконення власності на землі удільних князів, охорону життя і власності княжих чиновників. Важливим положенням стало скасування кровної помсти і заміна її на грошові стягнення, що надходили до княжої скарбниці.

• Старші Ярославичі усунули з князівських престолів молодших братів та привласнили їхні володіння.

• У 1073 р. тріумвірат припинив своє існування, між Ярославичами почалися міжусобні війни. Їхньою вагомою силою стали родовиті ізгої — князі, позбавлені влади і земель.

Наслідки: правління Ярославичів ознаменувалось посиленням міжусобиць, послабленням єдиновладдя, зростанням політичної ролі місцевих князів.

Половці

• У другій половині XI ст. відбулося вторгнення на землі Русі-України половців.

Половці — кочовий Тюркський народ, що населяв євразійський степ у ХІ-ХII ст.

• Основа господарства половців — кочове скотарство.

• Мешкав цей народ в юртах (наземних та встановлених на візках).

• Померлих половці ховали у курганах, на яких установлювали кам’яні стели — так званих «кам’яних баб».

• У 1055 р. відбувся перший половецький набіг на Русь-Україну, зафіксований у літописах.

• 1068 р. — одне з найбільших вторгнень половців — битва на р. Альті, у якій Ярославичі зазнали поразки. Це спричинило повстання киян, в результаті якого Ізяслав змушений був залишити Київ і шукати прихистку у свого тестя — польського короля Болеслава II Сміливого. У 1069 р. за його ж допомоги Ізяслав повернув київський престол.

• 1093 р. війська Святополка Ізяславича, Володимира Мономаха та його брата, переяславського князя Ростислава Всеволодовича, спробували зупинити половців у битві на березі р. Стугни.

• 1103 р. руське військо здобуло перемогу над половцями на р. Сутінь.

• 1111 р. відбувся «хрестовий похід» руських князів проти половців: битва відбулася на р. Дерія, а через три дні — на р. Сальниці, у обох битвах половці зазнали нищівної поразки.

Любецький з’їзд князів

• У 1097 р. відбувся Любецький з’їзд князів, скликання якого ініціював Володимир Мономах.

• Основні питання з’їзду:

• припинення міжусобиць;

• організація спільної боротьби з половцями;

• встановлення нового порядку спадкування земель на основі вотчини.

Вотчина — земельне володіння, до належало феодалу спадково з правом продажу, застави чи дарунку.

Мовою джерела

«Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи. А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...»

Наслідки:

• закріплено поділ Русі-України на удільні князівства, які стали власністю окремих родин Рюриковичів;

• відбулося об’єднання князів у боротьбі з кочівниками, але рішення з’їзду не змогли зупинити князівські міжусобиці.