Історія України. Опорні конспекти. 7 клас
Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ-ХІІІ ст.
Особливості розвитку
• У XII-XIV ст. відбувається піднесення культури Галицько-Волинської держави на тлі її занепаду в інших регіонах Русі-України.
• Суттєвий вплив на розвиток культури мали традиції Київської держави та культурні запозичення з країн Центрально-Східної Європи.
• На цій основі відбувається формування власної самобутньої та оригінальної культури.
Розвиток освіти
• Центрами освіти в Галицько-Волинському князівстві були церкви та монастирі.
• Освіта розвивалася за традиціями, започаткованими в Київській державі: в школах навчали читання, письма церковнослов’янською мовою, церковного співу.
• У зв’язку з розбудовою міст, церков і монастирів кількість шкіл значно збільшилася.
• Про поширення писемності серед різних верств населення свідчать численні знахідки археологами бронзових та кістяних писал для письма на воскових табличках та берестяних грамотах.
• При дворах князів існують освітні заклади вищого ступеня (у Галичі, Володимирі-Волинському, Холмі), в яких викладали елементи риторики, філософських і правових знань, основи книгописної майстерності.
Розвиток літописання
• У Галицько-Волинських землях було створено й переписано багато книжок. Велика книгописна майстерня діяла при дворі князя Володимира Васильковича.
• Видатна пам’ятка літописання Галицько-Волинської держави — «Галицько-Волинський літопис»:
• присвячений історії Галичини і Волині;
• спочатку складався з окремих історичних повістей і лише при створенні загального зведення було впроваджено хронологію;
• за змістом поділяється на дві частини: Галицький літопис (1201-1261 рр.), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича; і Волинський літопис (1262-1291 рр.), складений на Волині, який відображав історичні події волинської землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира;
• текст пам’ятки пронизаний ідеєю єдності Київської держави (Русі-України), необхідності оборони її від зовнішніх ворогів;
• неабияке місце в літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства.
Особливості розвитку архітектури
• Галицько-волинські князі сприяли розбудові наявних та заснуванню нових міст, які виникали насамперед як укріплення. Першочергової уваги надавали фортифікації, споруджували укріплені князівські резиденції.
• У XII ст. було започатковано будівництво замків із каменю (Луцьк, Кременець).
• Архітектура розвивалась на основі місцевих традицій із застосуванням здобутків європейського будівництва: приміром, у Галицькій землі майстри спиралися на надбання романської архітектури, поширеної в Угорщині, Чехії, Польщі.
• Один із відомих архітекторів цієї доби — Олекса.
• Найвідоміша пам’ятка галицької архітектури — Успенський собор у Галичі, збудований у середині XII ст. Собор символізував могутність Галицького князівства та його володаря Ярослава Осмомисла. Під час розкопок фундаменту в ньому було знайдено саркофаг самого князя.
• Єдина споруда давнього Галича, що вціліла до наших днів, — церква Святого Пантелеймона в с. Шевченкове поблизу сучасного Галича, збудована близько 1200 р.
Серед збережених храмових споруд Волині найстарішим є Успенський собор у Володимирі. Це хрестобанний одноверхий храм, подібний до будівель Києва та Чернігова XII ст.
Образотворче мистецтво
• Почали слабнути зв’язки руського іконопису з візантійською традицією. Художники дедалі впевненіше створювали власну іконописну школу.
• Важлива роль належала монументальному малярству (фрески в Успенському соборі у Володимирі, соборі Св. Георгія у Любомирі, церкві Св. Онуфрія в Лаврові та ін.).
• За доби роздробленості створено власну галицько-волинську іконописну школу. Найвідоміші іконописні пам’ятки:
• Холмська ікона Богородиці — найдосконаліша за мистецьким рівнем візантійська ікона константинопольської школи, збережена в Україні;
• Дорогобузька ікона Богородиці, створена в XIII ст.
Різьблене обрамлення порталів собору Св. Іоанна Златоуста, який не вцілів до наших днів, було виконане скульптором Авдієм — різьбярем церкви Богородиці у Холмі.
Значення Галицько-Волинської держави
• Створення великої держави на українських теренах, спадкоємиці Київської держави (Русі-України), що продовжила її культурні традиції.
• Забезпечення високого рівня економічного та духовно-культурного розвитку українських земель.
• Захист від загарбання та асиміляції східних слов’ян.
• Забезпечення безперервності державності на українських землях.
• Відкриття доступу в українські землі західноєвропейським культурним впливам завдяки орієнтації князівства на захід.
ЗАПАМ’ЯТАЙ ДАТИ
1157 р. |
Спорудження Успенського собору в Галичі |
1160 р. |
Спорудження Успенського собору у Володимирі |
1199 р. |
Утворення Галицько-Волинської держави |
1200 р. |
Спорудження церкви Пантелеймона в с. Шевченкове поблизу Галича |
1199-1205 рр. |
Князювання Романа Мстиславовича |
1223 р. |
Поразка руських дружин у битві з монголами на р. Калка |
1238 р. |
Утвердження Данила Романовича в Галичі. Битва під Дорогочином |
1238-1264 рр. |
Правління Данила Романовича |
1239 р. |
Розорення монголами Переяславщини та Чернігівщини |
1240 р. |
Облога й розорення Києва військами хана Батия |
1241 р. |
Вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство |
1245 р. |
Ярославська битва між військами Данила Романовича та об’єднаною угорсько-польською армією |
1245 р. |
Подорож Данила Романовича до Батия |
1253 р. |
Коронація Данила Романовича |
1301-1308 рр. |
Правління Юрія І Львовича |
1325-1340 рр. |
Правління Юрія II Болеслава |
1340 р. |
Похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за землі Галицько-Волинської держави |
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Баскак — монголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана.
Золота Орда — держава, що виникла на початку 40-х рр. XIII ст. внаслідок походів хана Батия та існувала в XIII-XV ст. на території Азії і Східної Європи.
Улус — назва адміністративно-територіального утворення, держави в стародавніх народів Степу.
Ярлик — грамота ханів Золотої Орди, що надавала право на управління окремими державами чи областями, підлеглими Орді. Наданням ярлика хани затверджували князів у їхніх удільних князівствах.
ЗАПАМ’ЯТАЙ ПЕРСОНАЛІЇ
Роман Мстиславович |
Великий князь Київський (1204-1205 рр.), князь новгородський (1168-1170 рр.), володимирський (1170-1187 рр., з 1188 р.), галицький (1188 р., з 1199 р.). Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правительського роду. Вважався сучасниками наймогутнішим із усіх руських князів кінця XII — початку XIII ст., за що був прозваний «Великим» |
Данило Романович |
Князь волинський (1211-1264 рр.), галицький (1211-1264 рр.), київський (1240 р.), король Русі (з 1253 р.). Старший син князя Романа Мстиславовича. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком |
Батий |
Монгольський хан і полководець, син хана Джучі, онук Чингісхана. Засновник Золотої Орди, автономного державного утворення у складі Монгольської імперії |
Лев І Данилович |
Король Русі (1269-1301 рр.), Великий князь Київський (1271-1301 рр.), перемишльський (1240-1269 рр.), белзький (1245-1269 рр.), галицько-волинський (1264-1269 рр.). Син короля Данила Романовича |
Юрій І Львович |
Князь белзький (1264-1301 рр.), князь галицько-волинський (1301-1308 рр.), король руський. Син Лева І Даниловича і Костанції Угорської |
Юрій II Болеслав |
Галицько-волинський князь (1325-1340 рр.), король Руського королівства. Син мазовецького князя Тройдена І і Марії, доньки Юрія І Львовича |
ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
Церква Святого Пантелеймона в с. Шевченкове поблизу сучасного Галича
Успенський собор у Володимирі
Холмська ікона Богородиці
Дорогобузька ікона Богородиці
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України