Історія України. Опорні конспекти. 7 клас

Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст.

Літописи та твори давньоруської літератури

• Започаткування та розвиток традиції літописання:

• 1113 р. — укладення ченцем Нестором на основі декількох більш давніх літописів Х-ХІ ст. першої редакції «Повісті минулих літ»;

• із початком роздробленості Русі-України літописи складалися в кожному великому феодальному центрі: Київському (1200 р.), Галицько-Волинському (кінець XIII ст.) тощо.

• 1073 р. — «Ізборник Святослава» — пам’ятка давньоруського перекладного письменства, створена для князя Святослава Ярославовича; одна з найвідоміших книжкових мініатюр — «Родина князя Святослава Ярославовича».

• Визначна пам’ятка літератури Київської держави — «Повчання дітям» Володимира Мономаха, що складається з трьох частин. Перша — релігійно-морального характеру; друга — світські поради переважно щодо політичної та повсякденної загальнолюдської моралі; третя — ілюструє попередній текст на прикладі власного життя князя Володимира Мономаха.

Мовою джерела

«...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в уми Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх Божий майте вище над усе...»

• Найвидатнішою світською літературною пам’яткою XII ст. є «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.) — шедевр світової літератури, який розповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у 1185 р. Хан Кончак оточив полки Ігоря на березі річки Каяли і розбив їх, а князя взяв у полон, однак той спромігся втекти.

ЗАПАМ’ЯТАЙ ДАТИ

1054-1068 рр.	Князювання в Києві Ізяслава Ярославовича
1068 р.	Поразка руських дружин Ярославичів від половців на р. Альті. Повстання киян проти князя Ізяслава
1073 р.	Початок боротьби за київський стіл між Ярославичами
1097 р.	Любецький з’їзд князів
1108-1113 рр.	Будівництво Святомихайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві
1113 р.	Укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ»
1113-1125 рр.	Князювання в Києві Володимира Мономаха
1125-1132 рр.	Князювання в Києві Мстислава Володимировича
1185 р.	Похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців
1187 р.	Перша літописна згадка назви «Україна». Написання «Слова о полку Ігоревім»
1153-1187 рр.	Князювання Ярослава Володимировича Осмомисла в Галицькій землі
1199 р.	Об’єднання Волинського та Галицького князівств Романом Мстиславовичем

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Віче — народні збори мешканців міст Київської держави, де розглядалися важливі громадські справи.

Вотчина — земельне володіння, що належало феодалу спадково з правом продажу, застави чи дарування.

Князівський з’їзд — зібрання удільних князів Київської держави для вирішення питань внутрішньої та зовнішньої політики.

ЗАПАМ’ЯТАЙ ПЕРСОНАЛІЇ

Володимир Мономах	Великий князь київський (1113-1125 рр.), державний і політичний діяч, письменник. Син князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії з роду Мономахів. Хрещене ім’я Василь. Автор «Повчання дітям».
Мстислав Великий	Великий князь київський, син Володимира Мономаха та Ґіти — дочки англійського короля Гарольда II. Останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник церкви св. Федора в Києві (1129 р.).
Ярослав Осмомисл	Галицький князь, син засновника Галицького князівства Володимирка Володаровича й дочки угорського короля Коломана. Названий у «Слові о полку Ігоревім» Осмомислом, тобто мудрим, розумним (той, що має «вісім смислів»).