Історія України. Опорні конспекти. 7 клас

Остання спроба централізації влади та роздробленість земель у XII ст.

Правління Володимира Мономаха (1113—1125 рр.)

• Князь Володимир народився від династичного шлюбу сина Ярослава Мудрого Всеволода та доньки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха Марії-Анастасії. Саме від візантійського діда князь і отримав прізвище Мономах.

• У 1113 р. розпочалося повстання киян проти Святополка Ізяславича, який потурав сваволі бояр і лихварів. Під час повстання було скликано віче, яке й запросило на київський престол Володимира Мономаха.

• Основні цілі правління Володимира Мономаха:

• зміцнення великокнязівської влади, політична єдність держави;

• зосередження у своїх руках більшості руських земель, визнання своєї влади іншими князями;

• прагнення утвердити вотчинне престолонаслідування.

• Князь узявся за реформування законодавства: він уклав чергове доповнення до «Руської правди», яке отримало назву «Устав Володимира Мономаха».

• Володимир Мономах встановив контроль над торговельним шляхом «із варягів у греки», що сприяло поповненню державної скарбниці.

• За сприяння князя йде розбудова Києва, Новгорода, Переяслава, Смоленська та інших міст.

• У 1115 р. у Києві було зведено перший міст через Дніпро з метою налагодження зв’язків між руськими землями.

• Володимир Мономах зменшив лихварські відсотки, завдяки чому зменшились податки залежних верств населення та обмежилась влада феодала над закупом.

• На схилі віку князь написав «Повчання дітям» — твір про любов до рідної землі, батьків, ближніх. У ньому змальовано образ ідеального правителя, який мав берегти єдність і могутність Русі-України, запобігати князівським чварам і захищати країну від нападників.

• Володимир Мономах уславився успішною боротьбою з половцями, проти яких він здійснив низку успішних походів.

• За правління Мономаха зміцнилися міжнародні позиції Русі-України:

• відбулось зближення з Візантією, Скандинавією, країнами Західної Європи;

• сприяла цьому і «шлюбна дипломатія». Сам Володимир Мономах одружився із дочкою англосаксонського короля Гарольда II. Старший син його уклав шлюб зі шведською принцесою. Донька вийшла заміж за угорського короля, а молодший син взяв шлюб із донькою половецького хана.

Князювання Мстислава Великого (1125—1132 рр.)

• Мстислав прийшов до влади у 1125 р. після смерті свого батька Володимира Мономаха і намагався продовжувати батькову політику.

Мовою джерела

«Він був великий правосудець, у ратях хоробрий і вмів тут наводити лад, усім сусідам був страшний, до підлеглих милостивий і уважний. За його часу всі князі руські жили в цілковитій тиші і не сміли один одного скривдити. Через це його всі іменували Мстислав Великий. Податі при ньому, хоч були великі, але всім урівняно, і через те всі це переносили без тяготи».

• Головними завданнями Мстислава залишалися збереження одноосібної влади й централізація країни, неслухняних князів він позбавляв уділів, виганяв їх за межі Русі-України.

• Князь докладав зусиль до припинення міжусобиць.

• Сприяв пожвавленню торгівлі й ремісничого виробництва.

• Мстислав опікувався захистом держави від нападів кочовиків: 1125 р. розгромив половців на р. Сула, а в 1129 р. здійснив новий переможний похід проти половців.

• Князь підтримував союзницькі відносини із Візантією, намагався порозумітися із Польщею та Угорщиною.

Роздробленість Київської держави

• Після смерті Мстислава Володимировича спостерігалось послаблення влади київського князя. Розпочалась доба роздробленості, суть якої полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Мовою джерела

«Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: «Се моє, а се теж моє, брате!». Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали».

Причини роздробленості Київської держави:

• великі розміри держави й етнічна неоднорідність населення;

• князівські міжусобиці;

• відсутність сталого порядку столонаслідування;

• напади степових кочовиків;

• занепад торговельного шляху «з варягів у греки»