Історія України. Опорні конспекти. 7 клас
Остання спроба централізації влади та роздробленість земель у XII ст.
Правління Володимира Мономаха (1113—1125 рр.)
• Князь Володимир народився від династичного шлюбу сина Ярослава Мудрого Всеволода та доньки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха Марії-Анастасії. Саме від візантійського діда князь і отримав прізвище Мономах.
• У 1113 р. розпочалося повстання киян проти Святополка Ізяславича, який потурав сваволі бояр і лихварів. Під час повстання було скликано віче, яке й запросило на київський престол Володимира Мономаха.
• Основні цілі правління Володимира Мономаха:
• зміцнення великокнязівської влади, політична єдність держави;
• зосередження у своїх руках більшості руських земель, визнання своєї влади іншими князями;
• прагнення утвердити вотчинне престолонаслідування.
• Князь узявся за реформування законодавства: він уклав чергове доповнення до «Руської правди», яке отримало назву «Устав Володимира Мономаха».
• Володимир Мономах встановив контроль над торговельним шляхом «із варягів у греки», що сприяло поповненню державної скарбниці.
• За сприяння князя йде розбудова Києва, Новгорода, Переяслава, Смоленська та інших міст.
• У 1115 р. у Києві було зведено перший міст через Дніпро з метою налагодження зв’язків між руськими землями.
• Володимир Мономах зменшив лихварські відсотки, завдяки чому зменшились податки залежних верств населення та обмежилась влада феодала над закупом.
• На схилі віку князь написав «Повчання дітям» — твір про любов до рідної землі, батьків, ближніх. У ньому змальовано образ ідеального правителя, який мав берегти єдність і могутність Русі-України, запобігати князівським чварам і захищати країну від нападників.
• Володимир Мономах уславився успішною боротьбою з половцями, проти яких він здійснив низку успішних походів.
• За правління Мономаха зміцнилися міжнародні позиції Русі-України:
• відбулось зближення з Візантією, Скандинавією, країнами Західної Європи;
• сприяла цьому і «шлюбна дипломатія». Сам Володимир Мономах одружився із дочкою англосаксонського короля Гарольда II. Старший син його уклав шлюб зі шведською принцесою. Донька вийшла заміж за угорського короля, а молодший син взяв шлюб із донькою половецького хана.
Князювання Мстислава Великого (1125—1132 рр.)
• Мстислав прийшов до влади у 1125 р. після смерті свого батька Володимира Мономаха і намагався продовжувати батькову політику.
Мовою джерела
«Він був великий правосудець, у ратях хоробрий і вмів тут наводити лад, усім сусідам був страшний, до підлеглих милостивий і уважний. За його часу всі князі руські жили в цілковитій тиші і не сміли один одного скривдити. Через це його всі іменували Мстислав Великий. Податі при ньому, хоч були великі, але всім урівняно, і через те всі це переносили без тяготи».
• Головними завданнями Мстислава залишалися збереження одноосібної влади й централізація країни, неслухняних князів він позбавляв уділів, виганяв їх за межі Русі-України.
• Князь докладав зусиль до припинення міжусобиць.
• Сприяв пожвавленню торгівлі й ремісничого виробництва.
• Мстислав опікувався захистом держави від нападів кочовиків: 1125 р. розгромив половців на р. Сула, а в 1129 р. здійснив новий переможний похід проти половців.
• Князь підтримував союзницькі відносини із Візантією, намагався порозумітися із Польщею та Угорщиною.
Роздробленість Київської держави
• Після смерті Мстислава Володимировича спостерігалось послаблення влади київського князя. Розпочалась доба роздробленості, суть якої полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.
Мовою джерела
«Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: «Се моє, а се теж моє, брате!». Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали».
Причини роздробленості Київської держави:
• великі розміри держави й етнічна неоднорідність населення;
• князівські міжусобиці;
• відсутність сталого порядку столонаслідування;
• напади степових кочовиків;
• занепад торговельного шляху «з варягів у греки»
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України