Історія України (1939-2003). 11 клас: Опорні конспекти

ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ

Розчленування України

Німецькі власті переділили українські землі на чотири частини:

1. Чернівецьку та Ізмаїльську області було передано Румунії.

Одещину, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдови об’єднали в губернаторство “Трансністрія” і також оголосили частиною Румунського королівства.

2. Західноукраїнські землі — Львівську, Дрогобицьку, Станіславську й Тернопільську області на правах окремого дистрикту (округу) під назвою “Галичина” було долучено до складу генерал-губернаторства, яке охоплювало польські землі з центром у Кракові.

3. Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас, як прифронтові області, підпорядкували військовому командуванню.

4. Інші українські землі входили до складу рейхскомісаріату “Україна” з центром у Рівному. Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі та Рівному.

Рейхскомісаром Гітлер призначив Еріха Коха.

Нацистський “новий порядок"

1. Гітлерівський план “Ост” передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, “життєвий простір” для колонізації представниками “вищої раси”.

2. На власній території українці перетворювалися на людей “третього ґатунку”.

3. На окупованих територіях було заборонено всяку політичну діяльність і політичні партії. Нещадно винищувалися комуністи і комсомольці.

4. Протягом 103 тижнів окупації кожного вівторка і п’ятниці у Бабиному Яру в Києві розстрілювали людей різних національностей: українців, євреїв, росіян, циган та ін. Жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб, у Рівному — 99 тис., сотні тисяч були знищені у Вінниці.

5. Процес винищення єврейського населення отримав назву Голокост.

У перші місяці окупації жертвами нацистів стали 850 тис. євреїв (усього за роки війни загинуло 1,4 млн євреїв). Дотепер відомо 248 місць їх масового знищення: Янівський табір у Львові, Жандармська балка у Дніпропетровську, Дробицький Яр у Харкові та ін.

6. Під час проведення каральних заходів було знищено 256 сіл, зокрема 97 — на Волині, 32 — на Житомирщині, в Сумській та Чернігівській областях — по 21 селу, в Київській — 17, в інших 20 областях — разом 68 сіл, а такі з них, як Ряски на Київщині, Кортеліси, Дубове, Окурівка та багато інших сіл на Волині було вщент спалено.

7. Всього в Україні було вбито й закатовано 3,9 млн цивільного населення, 1,3 млн військовополонених. 180 концентраційних таборів, створених в Україні, стали страхітливими “фабриками смерті”. Українські в’язні утримувалися також у 26 таборах на території Європи.

8. До Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, твори мистецтва (вивезено 40 тис. найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій та колекцій) і навіть родючі українські чорноземи.

9. Для забезпечення безперебійного вивезення продовольства з України (на неї припадало 85% продовольства, вивезеного до Німеччини з окупованої частини СРСР) Гітлер зберіг у видозміненій формі колгоспи. Завдяки цьому, а також небаченій жорстокості, лише за 1943—1944 рр. до Німеччини було вивезено 9 млн тонн зерна, 622 тис. тонн м’яса, 950 тис. тонн олії, 108 тис. тонн масла тощо, для перевезення яких було використано 1418 тис. вагонів.

10. На роботу до Німеччини було вивезено з України 2,4 млн чоловіків і жінок, переважно молоді.

11. Найбільші промислові підприємства оголошувалися власністю Німеччини та були переділені між німецькими економічними магнатами. На селянські двори накладалося 12 різних податків.

12. Окупаційні власті прагнули налагодити роботу підприємств, електростанцій, залізниць. Запроваджувалася обов’язкова трудова повинність. Робочий день тривав 12-14 годин, заробітна платня була мізерною.

13. Каральними органами окупаційних властей були:

Гестапо — державна таємна поліція,

СС — озброєні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини,

СД — служба безпеки.

На захопленій території створювалися окупаційна воєнна і цивільні адміністрації, допоміжні адміністрації з представників місцевого населення, які співробітничали з фашистами. Створювалися міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі зі старшинами, сільські старости, допоміжна поліція.

14. На окупованих землях розгорнула, роботу нацистська пропаганда: видавалося українською мовою 120 газет, діяло 16 радіостанцій, які викривали більшовицький режим і пропагували “новий порядок” в Україні.

Висновки

1. Окупаційні власті здійснювали широкомасштабну програму винищення населення України, її економічного пограбування і використання природних ресурсів у своїх цілях.

2. Окупаційний режим викликав загальне незадоволення народу України і спричинив активізацію їхньої боротьби проти фашистських загарбників.