Історія України (1939-2003). 11 клас: Опорні конспекти

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40 — НА ПОЧАТКУ 50-х рр.

Освіта

Паралельно з відбудовою народного господарства широко розгорнулася робота з відновлення шкільної та культурно-освітньої мережі.

У незадовільному стані перебували заклади народної освіти, особливо на селі.

Держава недостатньо фінансувала освіту. В Україні розгорнувся рух із відбудови й ремонту шкіл власними силами і засобами. Часто влаштовувалися суботники і недільники з підготовки шкіл до нового навчального року. Багато шкіл відбудували колгоспи власним коштом.

У 1944-1950 рр. в Україні було відбудовано і побудовано майже 1700 шкіл, повністю відновлено довоєнну мережу шкіл.

У повоєнні роки значного поширення набули вечірня, а потім і заочна форми навчання.

Відбувалася русифікація шкіл та освіти. З 1948 р. по 1954 р. число українських шкіл зменшилося з 26 до 25 тис., а російських збільшилося з 2,5 тис. до 4 тис., або в 1,5 рази. У 1953 р. в українських школах навчалося 1,4 млн дітей, а в російських і змішаних — 3,9 млн. Закривалися національні школи (польські, молдавські, угорські), зовсім зникли румунські, узбецькі, вірменські та ін.

Протягом першої половини 50-х рр. було збудовано 1300 нових шкіл на 400 тис. учнівських місць. Вирішувалась і проблема вчительських кадрів.

У 1953 р. було здійснено перехід до обов’язкової семирічної освіти.

Вища школа

На кінець 1945 р. в Україні в 150 вишах, які повернулися з евакуації й поновили роботу, навчалося майже 140 тис. студентів.

Швидкими темпами розвивалася вища і середня спеціальна освіта. У 1950 р. в Україні налічувалося 160 вишів. Кількість студентів збільшилася до 325 тис. у 1955 р.

За 1946-1950 рр. в Україні було підготовлено 126 тис. спеціалістів із вищою освітою. Викладання в більшості вишів провадилося російською мовою.

Наука

1. У повоєнні роки відновилася робота науково-дослідних установ, яких було 257.

У 1950 р. в Україні їх налічувалося вже 452 із 22,3 тис. працівників.

2. Головною науковою установою України залишалася Академія наук УРСР, яку очолював О. Палладін. Науково-технічну базу Академії наук було значно розширено за роки 4-ї п’ятирічки.

3. З’явилися нові, сучасні установи — інститути:

радіофізики та електроніки у Харкові,

машинознавства та автоматики у Львові,

металофізики, металокераміки, спецсплавів у Києві та ін.

4. Вчені працювали в таких перспективних галузях науки, як атомна і теоретична фізика, металофізика тощо.

5. У 1946 р. було запущено перший експериментальний реактор.

6. У 1948-1951 рр. створено першу в СРСР малу електронно-обчислювальну машину “МЕОМ”.

7. Учені Інституту електрозварювання АН УРСР удосконалили і запропонували для масового впровадження у виробництво автомати зварювання металу під флюсом.

Нову технологію було застосовано під час спорудження газопроводу Дашава — Київ, де 80% стиків труб зварено цим способом.

8. Українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, кібернетики, ракетобудування, космонавтики.

Розвиток літератури і мистецтва

1. В умовах тоталітаризму українська література і мистецтво повоєнного часу зазнавали великого ідеологічного тиску, що привело до деформацій, які проявлялись у відході їх представників від правдивого відображення дійсності й надмірному вихвалянні “батька і вчителя” Й. Сталіна. Таким творам були притаманні удаваний пафос, політична кон’юнктура, неправдивість, брак художньої цінності. Усі митці зобов’язані були творити в рамках так званого соціалістичного реалізму.

2. Проте значна частина діячів культури працювала плідно. У ті роки нові патріотичні твори написали письменники: П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, Ю. Яновський та ін.

3. У другій половині 40 — на початку 50-х рр. з’явилися твори, які здобули визнання, зокрема присвячені темам минулої війни та життю народу в мирний час:

“Прапороносці” О. Гончара,

“На нашій землі”, “Київські оповідання” Ю. Яновського,

“Велика рідня” М. Стельмаха,

гумористичні оповідання О. Вишні,

збірка поезій “Троянди і виноград” М. Рильського та ін.

4. У той період було написано визначні історичні твори:

“Запорожці” П. Панча,

“Так сходило сонце” Н. Рибака,

“Вони не пройшли” Ю. Смолича.

Образотворче мистецтво

1. В образотворчому мистецтві тема минулої війни була домінуючою у творчості художників:

“Бабин Яр” В. Овчинникова,

“Ми ще повернемося” Л. Лучника,

“Визволителі Києва” С. Бесєдіна та ін.

2. Нові патріотичні твори створили художники:

М. Дерегус,

О. Шовкуненко,

К. Трохименко,

М. Глущенко.

Театр

1. Своє мистецтво несли народові 103 театри, які поновили свою роботу в республіці після війни.

2. В репертуарі 78 театрів були спектаклі українською мовою.

Викликала захоплення мільйонів глядачів виконавча майстерність багатьох артистів театрів — Б. Гмирі, Г. Юри, Н. Ужвій, М. Романова та багатьох інших.

3. Активізувалася самодіяльна народна творчість, яка широко розвивалася в містах і селах і до якої були долучені мільйони радянських людей. Про це свідчило зростання кількості народних колективів, проведення оглядів, творчих звітів художньої самодіяльності, визначення переможців цих оглядів, підвищення їхньої виконавської майстерності.

Музичне мистецтво

1. Значного розвитку набуло музичне мистецтво.

Успішно працювали композитори:

М. Вериківський,

Ю. Мейтус,

К. Данькевич та ін.

2. Славились:

хор під керівництвом Г. Верьовки,

академічна капела “Думка”,

хорова капела “Трембіта”,

капела бандуристів О. Міньківського,

Державний симфонічний оркестр.

Кіномистецтво

1. В Україні працювало три кіностудії художніх фільмів: Київська, Одеська, Ялтинська.

2. Популярними стали кінокартини:

“Сільська вчителька”, “Весна на Зарічній вулиці”, “Педагогічна поема” та ін.

3. На початок 1946 р. понад 100 кіножурналів “Радянська Україна” випустила Українська студія кінохроніки.

У 1950 р. на екрани вийшов талановитий фільм І. Савченка “Тарас Шевченко”, роль поета в якому зіграв С. Бондарчук.

Висновки

1. Ідеологічна ситуація в Україні середини 40 — початку 50-х рр. негативно позначилася на розвитку літератури і мистецтва.

2. Багато діячів літератури і мистецтва у повоєнний час були позбавлені можливості творчо працювати.

3. Проти української інтелігенції здійснювалися репресії — закривалися журнали, заборонялися твори, арештовували талановитих письменників, художників, композиторів.