Історія України. Інтерактивний довідник. 6-11 класи
ТЕМА 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в другій половині XVIII ст.
Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.)
— Перенесення резиденції до Батурина; підпорядкування адміністрації гетьмана Запорізької Січі й Києва; виведення з України російських військ.
— Військова реформа: уніфікація зброї та уніформи, вдосконалення артилерії.
— Судова реформа: запровадження шляхетського, земського (розглядав цивільні справи) і підкоморського (розглядав земельні справи) судів.
— Обов’язкове навчання козацьких дітей, план відкриття в Батурині університету.
— Збирання старшинських з’їздів — Генерального зібрання.
— 1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства: видання царського указу про ліквідацію гетьманської влади.
Діяльність Другої Малоросійської колегії (1784-1786 рр.). Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі
Друга Малоросійська колегія — установа Російської імперії з управління Лівобережною Україною після ліквідації інституту гетьманства під керівництвом П. Румянцева.
Мета діяльності: ліквідація залишків української автономії; закріпачення селян; контроль над економічним розвитком України; збільшення збору податків із населення.
Ліквідація автономного устрою Гетьманщини |
|
1765 р. |
Ліквідація козацьких полків на Слобожанщині, які були перетворені на гусарські полки; на території полків утворена Слобідсько-Українська губернія. |
1765-1769 рр. |
Проведення Генерального опису Малоросії: проведено перепис населення, наведені дані про повинності й податки, здійснений опис населених пунктів. |
1775 р. |
Остаточна ліквідація Запорозької Січі; останній кошовий отаман — П. Калнишевський (засуджений і засланий до Сибіру); перехід близько 5 тис. козаків на територію Туреччини, де вони заснували Задунайську Січ. |
1781 р. |
Ліквідація полково-сотенного устрою Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, запровадження імперського адміністративного поділу на намісництва. |
1782-1786 рр. |
Ліквідація Генерального суду, полкового й сотенного правління, інших адміністративних і судових установ колишньої Гетьманщини. |
1783 р. |
Остаточне закріпачення селян. |
1785 р. |
Поширення на Україну «Жалуваної грамоти дворянству», за якою козацька старшина урівнювалася в правах із російським дворянством. |
Гайдамацький та опришківський рухи |
|
Гайдамацький рух |
Опришківський рух |
Територія: Брацлавщина, Поділля, Волинь, Уманщина, Київщина. |
Територія: Прикарпаття, Закарпаття, Буковина. |
1768 р. — Коліївщина під проводом М. Залізняка, до якого згодом приєднався козацький загін уманського полковника І. Гонти; розгром гайдамацьких загонів після полонення лідерів. |
1738-1745 рр. — повстання під проводом О. Довбуша; відрядження на придушення повстання до 2,5 тис. осіб з війська. |
Зміни в становищі Правобережної України та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої |
||
І поділ (1772 р.) |
Росія |
Частина Східної Білорусі |
Австрія |
Східна Галичина |
|
Пруссія |
Помор’я (без Гданська) |
|
II поділ (1793 р.) |
Росія |
Правобережна Україна, Центральна Білорусь |
Пруссія |
Гданськ, значна частина Великої Польщі |
|
III поділ (1795 р.) |
Росія |
Західна Білорусь, Західна Волинь, латвійські й литовські землі |
Австрія |
Галичина, частина Волині, так звані малопольські землі з Краковом і Познанню |
|
Пруссія |
Основна частина Великої Польщі з Варшавою |
Під владою Російської імперії опинилися всі українські землі Правобережжя, за винятком Галичини, Буковини й Закарпаття, що перебували в складі Австрійської імперії.
Реформи Марії Терезії та Йосифа II й українські землі |
|
Адміністративна |
— Поділ Королівства Галичини та Лодомерії на округи, очолювані старостами; у селах влада належала мандаторам; містами управляли магістрати, згодом — міські ради; центр — Львів. |
Аграрна |
— Обмеження панщини 3-ма днями на тиждень; заборона недільної панщини, примусових робіт. — 1780-1782 рр. — ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії; надання селянам мінімальних громадянських прав (одружуватися, навчати дітей). — 1789 р. — ліквідація панщини Йосифом II; скасування цього рішення після смерті імператора. |
Освітня |
— 1777 р. — шкільна реформа, яка надавала право навчати дітей у початковій школі рідною «материнською» мовою. — Відкриття у Відні семінарії «Барбареум» для навчання греко-католицького духовенства. |
Релігійна |
— Зрівняння в правах католицької, протестантської та греко-католицької церков; рівні права у прийнятті на державну службу. |
Наслідки |
— Позитивний вплив реформ на модернізацію краю. — Позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви. — Поширення прихильного ставлення українців до Габсбургів. — Посилення німецького впливу. |
Культура України в другій половині XVIII ст. |
|
Наука |
— Діяльність видатного філософа, гуманіста, просвітника Г. Сковороди. — Участь ректора Києво-Могилянської академії Ф. Прокоповича у створенні Російської Академії наук. |
Література |
— 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревського — першого твору, написаного розмовною українською мовою. |
Музика |
— Видатні композитори: М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель. |
Архітектура |
— Домінування бароко; поява класицизму. — Видатні архітектори — І. Григорович-Барський, С. Ковнір. — Собор святого Юра у Львові (1746-1762). — Андріївська церква в Києві (1747-1757). — Ратуша в Бучачі (1751). — Покровська церква в Києві (1766). — Троїцький собор у Новомосковську (1773-1778), собор спорудив народний майстер Я. Погребняк. — Успенський собор Почаївської лаври (1771-1783). — Палац Кирила Розумовського в Батурині (1799-1803). |
Скульптура |
— Скульптурна група Св. Юрій-Змієборець на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор І.-Г. Пінзель. |
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України