Історія України. Інтерактивний довідник. 6-11 класи

ТЕМА 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в другій половині XVIII ст.

Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.)

— Перенесення резиденції до Батурина; підпорядкування адміністрації гетьмана Запорізької Січі й Києва; виведення з України російських військ.

— Військова реформа: уніфікація зброї та уніформи, вдосконалення артилерії.

— Судова реформа: запровадження шляхетського, земського (розглядав цивільні справи) і підкоморського (розглядав земельні справи) судів.

— Обов’язкове навчання козацьких дітей, план відкриття в Батурині університету.

— Збирання старшинських з’їздів — Генерального зібрання.

— 1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства: видання царського указу про ліквідацію гетьманської влади.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1784-1786 рр.). Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі

Друга Малоросійська колегія — установа Російської імперії з управління Лівобережною Україною після ліквідації інституту гетьманства під керівництвом П. Румянцева.

Мета діяльності: ліквідація залишків української автономії; закріпачення селян; контроль над економічним розвитком України; збільшення збору податків із населення.

Ліквідація автономного устрою Гетьманщини

1765 р.

Ліквідація козацьких полків на Слобожанщині, які були перетворені на гусарські полки; на території полків утворена Слобідсько-Українська губернія.

1765-1769 рр.

Проведення Генерального опису Малоросії: проведено перепис населення, наведені дані про повинності й податки, здійснений опис населених пунктів.

1775 р.

Остаточна ліквідація Запорозької Січі; останній кошовий отаман — П. Калнишевський (засуджений і засланий до Сибіру); перехід близько 5 тис. козаків на територію Туреччини, де вони заснували Задунайську Січ.

1781 р.

Ліквідація полково-сотенного устрою Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, запровадження імперського адміністративного поділу на намісництва.

1782-1786 рр.

Ліквідація Генерального суду, полкового й сотенного правління, інших адміністративних і судових установ колишньої Гетьманщини.

1783 р.

Остаточне закріпачення селян.

1785 р.

Поширення на Україну «Жалуваної грамоти дворянству», за якою козацька старшина урівнювалася в правах із російським дворянством.

Гайдамацький та опришківський рухи

Гайдамацький рух

Опришківський рух

Територія: Брацлавщина, Поділля, Волинь, Уманщина, Київщина.

Територія: Прикарпаття, Закарпаття, Буковина.

1768 р. — Коліївщина під проводом М. Залізняка, до якого згодом приєднався козацький загін уманського полковника І. Гонти; розгром гайдамацьких загонів після полонення лідерів.

1738-1745 рр. — повстання під проводом О. Довбуша; відрядження на придушення повстання до 2,5 тис. осіб з війська.

Зміни в становищі Правобережної України та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої

І поділ (1772 р.)

Росія

Частина Східної Білорусі

Австрія

Східна Галичина

Пруссія

Помор’я (без Гданська)

II поділ (1793 р.)

Росія

Правобережна Україна, Центральна Білорусь

Пруссія

Гданськ, значна частина Великої Польщі

III поділ (1795 р.)

Росія

Західна Білорусь, Західна Волинь, латвійські й литовські землі

Австрія

Галичина, частина Волині, так звані малопольські землі з Краковом і Познанню

Пруссія

Основна частина Великої Польщі з Варшавою

Під владою Російської імперії опинилися всі українські землі Правобережжя, за винятком Галичини, Буковини й Закарпаття, що перебували в складі Австрійської імперії.

Реформи Марії Терезії та Йосифа II й українські землі

Адміністративна

— Поділ Королівства Галичини та Лодомерії на округи, очолювані старостами; у селах влада належала мандаторам; містами управляли магістрати, згодом — міські ради; центр — Львів.

Аграрна

— Обмеження панщини 3-ма днями на тиждень; заборона недільної панщини, примусових робіт.

— 1780-1782 рр. — ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії; надання селянам мінімальних громадянських прав (одружуватися, навчати дітей).

— 1789 р. — ліквідація панщини Йосифом II; скасування цього рішення після смерті імператора.

Освітня

— 1777 р. — шкільна реформа, яка надавала право навчати дітей у початковій школі рідною «материнською» мовою.

— Відкриття у Відні семінарії «Барбареум» для навчання греко-католицького духовенства.

Релігійна

— Зрівняння в правах католицької, протестантської та греко-католицької церков; рівні права у прийнятті на державну службу.

Наслідки

— Позитивний вплив реформ на модернізацію краю.

— Позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви.

— Поширення прихильного ставлення українців до Габсбургів.

— Посилення німецького впливу.

Культура України в другій половині XVIII ст.

Наука

— Діяльність видатного філософа, гуманіста, просвітника Г. Сковороди.

— Участь ректора Києво-Могилянської академії Ф. Прокоповича у створенні Російської Академії наук.

Література

— 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревського — першого твору, написаного розмовною українською мовою.

Музика

— Видатні композитори: М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель.

Архітектура

— Домінування бароко; поява класицизму.

— Видатні архітектори — І. Григорович-Барський, С. Ковнір.

— Собор святого Юра у Львові (1746-1762).

— Андріївська церква в Києві (1747-1757).

— Ратуша в Бучачі (1751).

— Покровська церква в Києві (1766).

— Троїцький собор у Новомосковську (1773-1778), собор спорудив народний майстер Я. Погребняк.

— Успенський собор Почаївської лаври (1771-1783).

— Палац Кирила Розумовського в Батурині (1799-1803).

Скульптура

— Скульптурна група Св. Юрій-Змієборець на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор І.-Г. Пінзель.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст