Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас
ТЕМА 2. ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ
Конспект № 6
Читання та практичне використання топографічних карт
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
Учень/учениця:
• називає ознаки топографічної карти;
• читає топографічні карти, плани міст;
• характеризує методи та засоби отримання інформації з топографічних карт;
• пояснює особливості читання топографічної карти;
• вміє орієнтуватись на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми;
• оцінює значення топографічних карт для життєдіяльності людини.
Ознаки топографічної карти. Топографічні карти — дуже детальні зображення територій, єдині за змістом і набором умовних знаків у всьому світі. Це робить їх зрозумілими в усіх країнах і дозволяє використовувати для орієнтування на місцевості в походах, екскурсіях, автомобільних подорожах.
Тому топографічні карти мають низку ознак, які вирізняють їх серед інших географічних карт. Вони завжди є великомасштабними. Масштаб таких карт може бути від 1:200 000 до 1:10 000. План місцевості має ще більший масштаб, тому, відповідно, ще вищий ступінь деталізації зображення. Плани складають у масштабах 1:5000, 1:2000, 1;1000, 1:500.
За змістом топографічні карти є загальногеографічними. На них детально відображають ділянку земної поверхні без виділення якихось певних її елементів. Склад зображених на топографічній карті об’єктів і ступінь їх деталізації залежить від масштабу карти й особливостей фрагмента показаної території. Існує система єдиних загальних топографічних знаків, яка спрощує їх розуміння користувачами. Під час створення карти до змістової інформації висувають такі головні вимоги: достовірність стану місцевості на рік створення карти, точність положення об’єктів і максимально можлива повнота зображення.
В минулому інформацію на топографічній карті позначали на підставі наземної топографічної зйомки місцевості. Нині до неї долучилися такі новітні способи, як аерофотозйомка, космічна оптична та радарна зйомки, повітряне лазерне сканування, які дають змогу швидко отримати з високою точністю карти будь-якого масштабу. Зміст топографічних карт слід постійно оновлювати. Найшвидше застаріває інформація про промислові густозаселені території. Тому такі карти уточнюють кожні 5—7 років. У сільських районах це здійснюють кожні 8-10 років, а у недостатньо освоєних гірських, лісових, степових районах — кожні 10-15 років.
Схема розграфки номенклатури аркуша карти. М 1:1 000 000
Оскільки топографічні карти зображують невеликі території, спотворення на них практично відсутні. Тому за топографічними картами можна робити точні вимірювання довжин і площ.
Як дізнатися, яку ділянку Землі показано на топографічній карті. Топографічні карти складають на окремих аркушах, де показано невелику територію. Тому зазвичай складно зорієнтуватись, із якої частини нашої планети «вирізано» кожний такий аркуш. Щоб це було зрозумілим, кожний аркуш підписують зверху своєрідним «кодом». Позначення окремих аркушів у прийнятій міжнародній системі розграфки називають номенклатурою карти.
Якщо розшифрувати цей код, можна дізнатися, в якій частині Землі знаходиться зображена на аркуші територія.
За рішенням Міжнародного географічного конгресу для створення системи топографічних карт за основу беруть карту світу, масштаб якої 1:1 000 000. Її називають «Міжнародна мільйонна карта світу». На ній усю земну кулю умовно поділяють меридіанами на 60 рівних часток — колон по 6°. Їх нумерують арабськими цифрами, починаючи від меридіана 180° заходу на схід. Таким чином, колони 1-30 лежать у західній півкулі, 31-60 — у східній. Тому колона 34 — зі східної півкулі. Територія України потрапляє у колони із заходу на схід 34, 35, 36, 37.
Колони поділяють на пояси по 4°. Їх позначають літерами латинського алфавіту від екватора у бік полюсів від А до V. Україна лежить у поясах із півдня на північ L, М та частково N.
У результаті такої розграфки земну кулю ділять на трапеції розміром 6° за довготою і 4° за широтою. Номенклатура аркуша карти 1:1 000 000 у формі трапеції складається з номеру поясу та колони. Наприклад, М-36.
Далі кожну трапецію поділяють на 144 рівні за розміром аркуші. Їх нумерують арабськими цифрами. Тому М-36-41 означає: 41-й аркуш із трапецією М-36. Так одержують аркуші карти масштабу 1:100 000 з розмірами 20' за широтою і 30' за довготою.
Розташування аркушів карт різних масштабів у межах аркуша мільйонної карти, а також порядок їх нумерації
Потім цей аркуш ділять на чотири менших і позначають великими літерами кирилиці: А, Б, В, Г.
М-36-1-А
Розграфка аркуша карти 1:100 000 на 4 аркуші п’ятдесятитисячної карти
Масштаб такого аркуша 1: 50 000. Його номенклатура, наприклад, М-36-1-А, а розміри 10' за широтою й 15' за довготою.
Потім ще раз кожний із одержаних аркушів ділять на чотири менших. їх підписують малими літерами кирилиці: а, б, в, г.
М-36-41-A-a
Розграфка аркуша карти 1:50 000 на 4 аркуші двадцятип’ятитисячної карти
Отже, номенклатура M-361-A-a означає: з трапеції М-36 вирізаний 1-й аркуш, а з нього верхній лівий аркуш А, а з того, в свою чергу, верхній лівий аркуш а. Масштаб такого аркуша 1:25 000. Розміри аркуша — 5' за широтою і 7'30" за довготою.
Якщо створюють карту ще в більшому масштабі — 1:10 000, попередній аркуш знову розділяють на чотири частини розміром по 2'30" за широтою і 3'45" за довготою. Квадрати позначають арабськими цифрами: 1, 2, 3, 4. Номенклатура такого аркуша, наприклад, може бути такою: М-37-87-В-в-1.
Рамка топографічної карти. На відміну від дрібно- та середньомасштабних, на топографічних картах не проводять усередині аркушів лінії градусної сітки: меридіани і паралелі. Але інформація про них міститься в рамці карти. Рамка топографічної карти потрійна.
Рамка топографічної карти
Внутрішня рамка, що обмежує картографічне зображення, — це дві паралелі (верхня і нижня лінії) та два меридіани (ліва і права лінії). У кутах рамки підписують їх градусну міру. Наприклад, біля нижньої горизонтальної рамки написано: 54°40’. Це паралель 54°40' пн. ш. Біля правої вертикальної лінії рамки зазначено: 18°05’30". Це меридіан 18°05'30" сх. д.
Оскільки на топографічних картах зображено невелику територію, відстані на ній становлять не градуси, а мінути. Тому наступна мінутна рамка показує відрізками чорного та білого кольору, що чергуються, поділ зображення на мінути. Тобто на фрагменті карти показано територію протяжністю усього 2' з півночі на південь та 4'30" із заходу на схід. Біля зовнішньої рамки точками показано поділ на секунди. Відстань між двома сусідніми точками становить 10".
Кілометрова сітка. В середині аркушів топографічних карт проведено кілометрову, або прямокутну, сітку. Вона являє собою рівні квадрати, які утворюють горизонтальні та вертикальні лінії, що перетинаються під прямим кутом. Частота ліній, залежно від масштабу, становить 2 км (1:100 000) і 1 км (1:50 000 і більше). Виходи прямокутної сітки на рамку зацифровують в кілометрах у кутах рамки повністю, в інших місцях — двома останніми цифрами.
Горизонтальні лінії кілометрової сітки креслять паралельно екватору. Тому числа біля них означають відстань у кілометрах від екватора. Наприклад, число 6065 на нижній горизонтальній лінії кілометрової сітки означає, що від екватора до цієї лінії відстань становить 6065 км. Відповідно на північ від цієї лінії зростає віддаленість від екватора.
Вертикальні лінії проводять таким чином. Землю ділять, починаючи від нульового меридіана на 60 геодезичних зон по 6° кожна та нумерують від 1 до 60. У центрі кожної зони виокремлюють осьовий меридіан і надають йому значення 500 км. Паралельно йому на захід і на схід проводять вертикальні лінії кілометрової сітки та підписують їх. Значення чисел вертикальної лінії кілометрової сітки 4314 означає: перша цифра «4» показує, що місцевість лежить у 4-й геодезичній зоні; «314» — кількість кілометрів щодо осьового меридіана. Оскільки він має число 500 км, то місцевість розташовано на захід від нього на 186 км (500 км - 314 км = 186 км).
Отже, кілометрову сітку проводять лише на топографічних картах. Її використовують для обчислення відстаней, площ об’єктів, напрямків, під час виконання різноманітних геодезичних робіт, для визначення цілей у військовій справі.
