Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас

ТЕМА 5. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В СВІТІ Й УКРАЇНІ

Конспект № 55

Трудові ресурси й економічноактивне населення

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає кількість трудових ресурсів в Україні;

• розуміє поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення»;

• показує на карті та називає області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю трудових ресурсів;

• знаходить у різних джерелах інформацію про проблеми зайнятості населення світу, окремих країн, України та її областей;

• характеризує кількість і якість трудових ресурсів окремих країн та України;

• оцінює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення.

Кого відносять до трудових ресурсів. Усі люди, які здатні до праці, дійсно задіяні у виробництві або можуть бути задіяними, вважаються трудовими ресурсами. Залежно від нормативних документів різних країн працездатний вік людей визначається по-різному.

Трудові ресурси — це все населення працездатного віку, яке за своїм станом здоров’я та рівнем кваліфікації здатне працювати, а також підлітки та пенсіонери, які працюють. Цих людей ще називають працездатне населення, іноді людські ресурси та робоча сила. Останні десятиліття розвинені країни Європи, США, Японія дотримуються нового погляду на робочу силу як на один із ключових ресурсів економіки.

До трудових ресурсів відносять три категорії осіб. Основна група — це населення працездатного віку, окрім непрацюючих інвалідів І та II групи. Друга група — це задіяне у господарстві населення молодше працездатного віку. За українським законодавством на повний робочий день можуть бути задіяні особи, які досягли 16 річного віку, на певні види робіт на неповний робочий день — 14-ти років. Третя група — задіяне у господарстві населення старше працездатного (пенсійного) віку.

Пенсійний вік — установлений законодавством вік, після настання якого людина може претендувати на пенсію за віком.

У країнах Європи наприкінці XIX ст. пенсійний вік становив 70 років. Це давало можливість отримувати пенсію лише особам, які практично повністю вичерпали ресурс своєї працездатності. До пенсійного віку у той час доживало небагато людей, тому під впливом профспілок його було знижено до 65 років. Але у зв’язку зі «старінням нації» у США та деяких країнах Європи пенсійний вік планують збільшити до 67 років. У Китаї та деяких інших країнах взагалі не існує пенсійного забезпечення за віком.

Пенсійний вік населення у деяких країнах світу

Країни	Офіційний вік виходу на пенсію (роки)
	станом на 2015 рік		прогноз на 2050 рік
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
Ісландія	67,5	67,5	67,5	67,5
США	66.	66	67	67
Велика Британія	65	60	68	68
Японія	65	65	65	65
Італія	65	65	65	65
Грузія	65	60	65	60
Польща	63	60	65	60
Німеччина	62	58	65	65
Швеція	61	61	65	65
Франція	60	60	61	61
Україна	60	60	60	60
Росія	60	55	60	60

За українським законодавством пенсійний вік визначено для чоловіків і жінок в 60 років. Деякі категорії людей мають право на пільгові пенсії, тобто одержують державне забезпечення раніше пенсійного віку. Зокрема, де жінки, у яких п’ятеро і більше дітей, якщо вони їх виховували до 16-річного віку; матерям, що доглядають за інвалідами дитинства. Пільгові пенсії передбачені для учасників бойових дій; людям, задіяним на підземних роботах (гірникам, шахтарям); на шкідливих виробництвах (металургія, хімічна, нафтопереробна, текстильна, поліграфічна промисловість); водіям міського транспорту; ряду робітників сільського господарства. Також дострокова пенсія може бути призначена через інвалідність і хворобу. Для вчених є спеціальні наукові пенсії.

Кількість і якість трудових ресурсів. 61 % сучасного населення світу становлять світові трудові ресурси, тобто близько 4,4 млрд осіб. В Україні загальна кількість трудових ресурсів становить близько 25 млн осіб, або 55 % населення країни. Це цілком достатня кількість для забезпечення функціонування господарства. Але різні частини України неоднаково забезпечені трудовими ресурсами.

Трудові ресурси й економічно активне населення

Наявна чимала частка працездатного населення, але дуже низькі показники природного приросту та відтік населення мають промислові області на сході і в центрі держави: Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська. Такі ж ознаки притаманні й Київській області.

Значна частка працездатного населення, високі показники старіння, від’ємні або низькі показники природного приросту та значний відтік населення характерні для південних (Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької) та західних областей України (Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської, Рівненської, Волинської).

Найгірша ситуація з забезпеченням трудовими ресурсами притаманна територіям, де невелика частка працездатного населення, від’ємні або дуже низькі показники природного приросту, швидкі темпи старіння населення та відтік людей. Це характерно для семи областей України: Хмельницької, Житомирської, Вінницької, Кіровоградської, Черкаської, Полтавської, Сумської.

Чисельність трудових ресурсів постійно змінюється під впливом природного руху населення та міграцій. Прогноз чисельності трудових ресурсів складають із урахуванням показників народжуваності, смертності, тривалості життя, складу населення за статтю та віком. Основними напрямами демографічної політики в Україні є стимулювання народжуваності, зміцнення родини, зниження захворюваності та смертності. Основним джерелом поповнення трудових ресурсів є молодь, яка вступає у працездатний вік, і переселенці з інших територій.

Якість трудових ресурсів забезпечується їх віком, станом психофізіологічного здоров’я, якістю харчування, рівнем освіти та досвідом роботи. Тому розрізняють два типи працездатності. Загальна працездатність передбачає наявність у людини фізичних, психічних, вікових даних, які зумовлюють здатність виконувати роботу, що не потребує спеціальної підготовки. Людей на таких видах роботи називають некваліфікована робоча сила. Професійна працездатність передбачає можливість до конкретної праці, яку здобувають у процесі спеціального навчання.

Щодо зростання освітнього рівня та професійної майстерності трудових ресурсів суттєва роль належить системі підготовки кваліфікованих кадрів для усіх видів господарської діяльності. Це забезпечують заклади вищої освіти різних рівнів. За часів швидкого зростання техніки і технологій освіта має випереджати наявний рівень виробництва.

На якість трудових ресурсів впливає їх вік, Залежно від віку люди мають різний стан фізичного здоров’я, рівень освіти, досвід роботи. Людям старшого віку необхідна перекваліфікація у зв’язку зі стрімкими змінами науки й техніки. Людям молодого віку часто притаманна висока вимогливість до умов роботи, зміна робочих місць, пошук кращої роботи, що спричиняє високу плинність кадрів. Навпаки, для людей літнього віку ця проблема не актуальна. Вони тримаються свого робочого місця. Жінки в молодому віці народжують дітей, тому потребують оплачуваної відпустки та лікарняних листків по догляду за дитиною. З урахуванням зазначених особливостей фахівці послідовно виділяють шість вікових груп трудових ресурсів, починаючи з такої, що має найбільше переваг: перша — 30-39 років, друга — 20-29 років, третя — 40-49 років, четверта — 50-59 років і п’ята — 16-19 років.

Існують два типи відтворення трудових ресурсів: екстенсивне — збільшення чисельності працюючих в окремих регіонах або країнах; інтенсивне — пов’язане з підвищенням кваліфікації робітників, їх фізичних і розумових здібностей. Чималої шкоди інтенсивному відтворенню трудових ресурсів завдає інтелектуальна еміграція з країни.

Економічно активне населення. Про ступінь залучення трудових ресурсів у виробництво свідчить показник економічно активного населення. Частку економічно активного населення визначають у відсотках від загальної кількості мешканців країни. За класифікацією Міжнародної організації праці (МОП), населення старше визначеного мінімального віку поділяють на три категорії: зайняті у виробництві, безробітні та поза робочою силою. Перші дві категорії відносять до економічно активного населення.

Економічно активне населення (ЕАН) — це частина трудових ресурсів, що забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Тобто до складу ЕАН входять лише ті особи, які займаються економічною діяльністю, тобто зайняті, або шукають роботу та готові розпочати її — безробітні. Близько 50 % населення світу належать до ЕАН. Для більшості розвинених країн його частка коливається в межах 50-55%. За абсолютними показниками ЕАН лідирують Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Росія. З урахуванням того, що люди пенсійного віку продовжують працювати далі, а деякі підлітки також задіяні у виробництві, та з урахуванням рекомендацій МОП економічну активність населення в Україні визначають щодо осіб обох статей віком від 15 до 70 років включно.

Особи поза робочою силою — це люди, які не мають і не шукають роботи, в тому числі люди, молодші працездатного віку. Цю групу вважають економічно неактивним населенням на певний період. До них належать кілька категорій людей. Поза робочою силою перебувають учні старших класів школи (яким більше 15 років) і студенти денної форми навчання. За віком вони належать до трудових ресурсів, але насправді не працюють і не шукають роботи. Це також особи працездатного віку, які одержують пільгову пенсію або пенсію по інвалідності. Це особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дитиною, хворими родичами тощо. Також до них належать особи, у яких немає потреби працювати незалежно від джерела доходу, в тому числі ті, що працюють у підсобному господарстві. Нині в Україні економічно неактивним є понад третини працездатного населення держави.