Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас

ТЕМА 6. ТВАРИННИЙ СВІТ

Конспект № 31

Різноманітність тваринного світу. Закономірності тваринного світу України

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає видовий склад тваринного світу;

• характеризує фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм;

• розпізнає види тварин, які занесені до Червоної книги України;

• наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин;

• аналізує карту тваринного світу України;

• робить висновки щодо закономірностей поширення основних типів тваринного світу в Україні;

• оцінює стан тваринних ресурсів, їх роль у господарській діяльності людини, наслідки використання в різних регіонах України.

Різноманітність тварин України. У межах України, на суходолі й у водах Чорного й Азовського морів налічується майже 45 тис видів тварин. Серед них найчисленнішими групами є класи комах (майже 35 тисяч видів) і павукоподібних (близько 3300 видів). Серед типу хордових в Україні мешкають понад 100 видів ссавців і 344 види птахів, близько 200 видів риб, 20 видів плазунів і 17 видів земноводних.

Вчені розрізняють поняття «тваринний світ» та «фауна».

Тваринним світом називають сукупність усіх видів тварин, які заселяють певну територію. Фауна — сукупність видів тварин, що історично склалася в певній екосистемі. Наприклад, фауна лісу, фауна моря тощо.

Як змінювався з часом світ тварин України. Сучасний тваринний світ має тривалу історію формування. Як свідчать викопні рештки, на початку кайнозойської ери на території України жили безрогі носороги, хижі звірі, сумчасті, білки, сови, качки, баклани, в річках водилися крокодили. З середини кайнозойської ери (30 млн років тому) простори України заселили предки сучасних коней, шаблезубі тигри, мавпи, лисиці, зайці, їжаки, серед птахів зустрічалися страуси, фламінго, дикі кури. Але під час четвертинного зледеніння теплолюбні види тварин вимерли. На зміну їм прийшли представники мамонтової фауни: мамонти, шерстисті носороги, велетенські олені, печерний ведмідь і лев. Лише після відступу льодовиків фауна набула сучасного вигляду.

Закономірності поширення тваринного світу. Тваринний світ тісно пов’язаний із рослинністю. Тому його видовий склад закономірно змінюється залежно від кліматичних умов і характеру рослинності з півночі на південь.

Відповідно до змін рослинності розрізняють і зональні типи фауни: фауну Полісся, фауну Лісостепу та фауну Степу. До азональних типів фауни належать: фауна Українських Карпат, фауна Кримських гір і фауна Азово-Чорноморського узбережжя.

Фауна Полісся. Для фауни Полісся характерні лісові та лісово-болотні угрупування тварин. Серед травоїдних тут живуть лось, благородний олень, косуля, лісова миша, соня лісова, заєць-русак. Найбільшим ссавцем фауни України є зубр, маса якого може сягати 1,2 т. Він живиться травою, листям і гілками дерев. На території України зубри жили до кінця XVII ст., але їх винищували заради м’яса та шкіри. Нині їх поголів’я відновлюється.

На травоїдних полюють хижаки. Серед них вовк — жорстокий хижак, який живиться іншими ссавцями (навіть лисицями) та птахами. Голодний вовк може з’їсти до 10 кг м’яса. Основною здобиччю лисиці стають гризуни, зайці, птахи, дитинчата копитних, риба, ящірки. Ненажерливим хижаком є росомаха. Вона доїдає за вовками рештки лосів та оленів. Зрідка трапляється рись, яка чатує на свою здобич на дереві. Добре перестрибує з гілки на гілку куниця, переслідуючи білок і птахів. Дуже рідкісним став дикий кіт.

Серед всеїдних ссавців своїми розмірами вражає бурий ведмідь, досягаючи маси до 340 кг. Влітку він ласує ягодами, корінням, медом, комахами. Добре плаває і ловить рибу. Навесні після зимової сплячки стає небезпечним, нападаючи на тварин і людей. Серед дерев можна помітити зграю диких кабанів, які риють землю у пошуках жолудів і ягід, а також ловлять комах, гризунів та рибу. Основний ворог дикого кабана — вовк.

Серед гілок стрибають білки, шукаючи солодкі ягоди, гриби, горіхи, жолуді, насіння та бруньки хвойних дерев. Не гребують комахами й яйцями птахів. Серед опалого листя чути шурхіт їжака, який вишукує мишей, зрідка змій, комах, жаб.

Біля річок селяться бобри, норки. Зрідка зустрічається хохуля, яка полює на молюсків, п’явок, дрібну рибу.

Серед птахів Полісся вирізняється своєю висотою сірий журавель — найвищий птах України. Він досягає 1,2 м і 7 кг масою. Багато у лісі великих мисливських птахів: тетерук, глухар, рябчик. Влітку вони їдять листя, ягоди, бруньки дерев, комах. Узимку — хвою. Здалеку можна почути гучний дріб дятла, який влітку довгим язиком вилучає комах з-під кори дерев, яку роздовбує потужним дзьобом, а зимою їсть соснове та ялинове насіння. Особливо шанують в Україні лелеку. Він не має голосу, може лише клацати дзьобом. Поїдає гризунів, жаб, рибу, проковтуючи їх повністю. Вночі на полювання вилітають сови та пугачі. їх здобиччю стають гризуни, зайці, білки, жаби.

Серед птахів нашого лісу чимало гарних співців: соловей, зяблик, дрізд, іволга. Не можна переплутати виразний голос горлиці або зозулі.

Біля водойм велично ходять чаплі та бугаї, видивляючись жаб і дрібну рибку. У тихих заводях селиться болотна черепаха. Над водою кружляють зграї кровососних комах: комарів, ґедзів, сліпнів.

Тваринний світ Полісся дуже збіднів через вирубування лісів, осушення боліт, мисливський промисел. Величезної шкоди завдала аварія на Чорнобильській АЕС. У Поліському заповіднику ведеться охорона природних комплексів мішаних лісів, в тому числі й тваринного світу.

Фауна Лісостепу поєднує в собі як представників тваринного світу мішаних лісів, так і степів.

Фауна Степу складається із тварин, здатних переносити літню спеку. Серед ссавців переважають гризуни: ховрахи, полівки, хом’яки, тушканчики. їхньою їжею є насіння рослин, цибулини, коріння, зрідка личинки комах. Найбільшим серед гризунів України є байбак, який важить до 9 кг. Його сало і м’ясо відзначаються лікувальними властивостями, а хутро високо цінується. Побіля узбереж селиться у норах дикий кролик.

На гризунів і кроликів полюють хижаки: степовий тхір, лисиця, ласка, вовк. Пильно з висоти свого польоту вистежують здобич хижі птахи: степовий орел, яструб, коршак, боривітер малий і великий. Вони будують гнізда на деревах, скелях, рідше — на землі. Неймовірними розмірами вирізняються гнізда беркута: до 3 м у діаметрі та 2 м заввишки.

Інша загроза для гризунів — змії. Найдовша змія України та Європи — жовточеревий полоз, який сягає 2 м. Укуси його болючі, проте неотруйні. Полоз ховається серед гілок, чекаючи на жертву — пташенят і дрібних звірів. Небезпечна не лише для гризунів, але й для людини отруйна змія степова гадюка.

У степах України зрідка зустрічається найважчий літаючий птах світу — дрохва. Самець дрохви досягає маси 21-23 кг і при цьому здатний підійматися у повітря. Основна їжа дрохв — рослинна. Води вони не п’ють зовсім. Дрохв майже винищено через смачне м’ясо, подібне до курячого.

У високій траві ховаються перепілки — птахи з родини фазанових завдовжки 16-20 см. На фермах їх розводять заради яєць і м’яса. Хорошим співцем степу є жайворонок — птах, трохи більший за горобця, з чубчиком на тімені. Під час співу самець стрімко злітає вгору на 80-100 м, а потім зненацька каменем падає вниз.

Степи — царство комах. Тут зустрічаються богомоли, сарана, красиві метелики: махаони, парусники, аполлон. Серед павуків трапляються отруйні каракурт і тарантул, які живляться комахами. Укуси самиці каракурта небезпечні для життя людини. Серед неотруйних павуків можна натрапити на фалангу. Його укуси болючі, але безпечні.

Через розорювання степів видовий склад фауни Степу дуже скоротився. Рідкісними стали байбак, степовий орел, дрохва. З вини людини зникли зовсім кулани, дикі коні тарпани.

Фауна гір. Фауна Карпат і Кримських гір має переважно лісовий характер. Там живуть олені, косулі, білки, лісові миші, сови. Але є деякі види, притаманні лише цим територіям.

В Українських Карпатах ендемічними видами тварин є три тони гірський і карпатський, плямиста саламандра, кумка гірська, струмкова форель. Серед комах відомі буковий і смерековий корбіди, букова плодожерка, ялиновий вусач.

Фауна Кримських гір має низку типових кримських видів. Серед птахів це сип білоголовий, кримська чорноголова сойка, чорний гриф. Із комах відомі кримський богомол, кримський скорпіон і хрущ.

Фауна Азово-Чорноморського узбережжя. Своєрідним є тваринний світ Азово-Чорноморського узбережжя. Він поєднує степові види з багатющою фауною птахів. Тут селяться численні зграї мартинів і качок. Відомі сіра та руда чаплі. Це досить великі птахи, які глушать здобич ударом дзьоба. Так вони справляються з молодими черепахами, вужами, гризунами, крабами, крупними комахами. В дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра гніздяться сіра гуска, лебідь-шипун, пелікани. Ця неповторна різноманітність видів збереглася у Дунайському біосферному заповіднику та філії Кримського заповідника «Лебедині острови».

Охорона тварин. Тваринний світ України потребує збереження й охорони. У Черепній книзі України перелік рідкісних і зникаючих тварин зріс із 85 видів (у виданні 1980 р.) до 542 видів (2009 р.). Серед ссавців це зубр, борсук, норка європейська, рись, байбак, тхір степовий, 12 видів кажанів. Із птахів до Червоної книги потрапили сірий журавель, рожевий і кучерявий пелікани, лелека чорний, лебідь малий, степовий орел, беркут, чорний гриф, дрохва. Серед земноводних потребують особливої турботи карпатський і гірський тритони, плямиста саламандра. Із плазунів — полози, степова гадюка, мідянка.

Рідкісні та зникаючі види тварин охороняються у заповідниках і природних національних парках, спеціальних заказниках. Там проводиться їх акліматизація та реакліматизація.

Акліматизація являє собою пристосування живих організмів до нових умов існування, тобто до нових екосистем. Приміром, у Кримському заповіднику були акліматизовані дикі світні та муфлони, у заповіднику Асканія-Нова — коні Пржевальського, зебри, сайгаки, африканські страуси.

Реакліматизація — відновлення зниклих видів шляхом їх завезення з інших територій. Наприклад, у Поліському заповіднику було реакліматизовано зубрів, європейського оленя, європейську косулю, а у степових заповідниках — байбака.