Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас
Конспект № 17
Типи рельєфу за походженням
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
Учень/учениця:
• називає різні генетичні форми рельєфу;
• формулює визначення понять «тип рельєфу», «карст»;
• пояснює вплив дніпровського зледеніння, накопичення лесу, неотектонічних рухів на формування рельєфу;
• оцінює вплив людини на рельєф.
Розвиток форм рельєфу з часом. Форми рельєфу постійно зазнають змін у результаті взаємодії внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів. Наука геоморфологія не лише констатує, де розміщені певні форми рельєфу, але й пояснює чому. Тобто вона вивчає форми рельєфу за їх будовою, походженням, віком та історією розвитку.
Залежно від процесу, що утворює нерівності на земній поверхні, виділяють різні генетичні (тобто залежно від походження) типи рельєфу. їх поширення показане на геоморфологічний карті.
Типи рельєфу, створені поверхневими текучими водами. Під дією поверхневих текучих вод виникли водно-ерозійні форми рельєфу. Це численні борозни, вимоїни, яри, балки, річкові долини. Такі форми рельєфу часто зустрічаються в Україні у зв’язку зі значними коливаннями висот, що сприяє утворенню водотоків, достатньою вологістю клімату та наявністю на поверхні осадових порід, що легко розмиваються водою. Водно-ерозійні форми рельєфу особливо поширені на високому правому березі Дніпра, на Подільській і Середньоруській височинах, Причорноморській низовині.
Типи рельєфу, створені підземними водами. Результатом роботи підземних вод є карстові та суфозійні форми рельєфу. Процес карсту являє собою розчинення водою деяких гірських порід: вапняків, гіпсу, крейди, солей. Унаслідок цього утворюються порожнини на поверхні (відкритий карст) або під землею (похований карст). На поверхні в результаті карсту формуються карстові борозни (кари) та карстові лійки.
Кари мають вигляд канавок, борозен чи щілин глибиною від декількох сантиметрів до 1-2 м. Виникають на поверхні розчинних гірських порід унаслідок дії атмосферних опадів. Розташовані найчастіше паралельними рядами, іноді — замкненими заглибинами. У місцях інтенсивного поширення карів виникають цілі карові поля, які займають десятки квадратних кілометрів.
Підземні порожнини такого ж походження, оздоблені сталактитами та сталагмітами, називають карстовими печерами. Вони найбільше поширені у Криму (86 % усіх підземних порожнин України), на Західному Поділлі (Придністров’ї), Донбасі. В Україні знаходиться найдовша у світі гіпсова печера Оптимістична. Сумарна обстежена довжина її ходів становить понад 240,5 км. Печера до кінця ще не розвідана.
Суфозія (з латини — підкопування) — процес винесення дрібних часток породи на малих глибинах, що супроводжується просіданням ґрунту. Так утворюються поди — пологі западини округлої або овальної форми, днища яких від центральної, найбільш низької частини поступово підвищуються до країв і непомітно зливаються з навколишньою поверхнею. В Україні їх називають степовими блюдцями. їх діаметр коливається від кількох метрів до кількох сотень метрів, а глибина — від кількох десятків сантиметрів до 3-4 м. Поди завдають шкоди землеробству. Навесні степові блюдця часто перетворюються на тимчасові озера. Частина з них (звісно, найбільші) можуть стати постійними озерами.
Типи рельєфу, створені морем. У результаті роботи моря сформувалися берегові форми рельєфу. Руйнівна робота моря — абразія — зумовлює формування прибережних урвищ, які називають кліфами (з англійської — скеля). Прибійна хвиля постійно руйнує берег, і кліф відступає убік суходолу. При цьому розширюється абразійна тераса. В результаті акумулятивної роботи моря намиваються пляжі та коси.
Типи рельєфу, створені вітром. Унаслідок роботи вітру утворилися еолові форми рельєфу. В Україні це численні дюни та піщані пасма. Вони поширені у долинах річок і на морських узбережжях. Незакріплені піски перевіює вітер у нижній течії Дніпра.
Типи рельєфу, створені давнім льодовиком. Помітний слід у формуванні рельєфу України відіграли давні епохи зледеніння. Дніпровський льодовик залишив по собі чимало льодовикових і водно-льодовикових форм рельєфу.
До льодовикових форм рельєфу належать поширені на Поліссі моренні рівнини, де льодовик залишив кучугури принесеного уламкового матеріалу: перемішані валуни, гальку, пісок, глину. Тверді гірські породи Українського щита льодовик обточив і відшліфував до блиску, утворивши так звані баранячі лоби. У Карпатах від давнього зледеніння залишилися кари, або цирки, — неглибокі улоговини у формі амфітеатру, часто заповнені водою озер.
Талі води льодовика нанесли піски, утворивши на Поліссі зандрову (з ісландської — пісок) рівнину.
Типи рельєфу, створені різними зовнішніми процесами. Денудація (з латини — оголення) — сукупність процесів руйнування та знесення гірських порід під дією різних зовнішніх процесів: води, вітру, льоду, безпосередньо силою тяжіння. В результаті відбувається поступове вирівнювання поверхні. При цьому залишаються невеликі пасма, вали, уступи, складені більш твердими породами. Вони часто зустрічаються на Поліссі, Поділлі, у Приазов’ї, Придніпров’ї, де є виступи магматичних порід фундаменту платформи. Із часом у результаті денудації великі гірські країни перетворюються на хвилясті рівнини — пенеплени.
Під дією сили тяжіння та за участю підземних вод утворюються зсуви. їх відносять до гравітаційних форм рельєфу. Зсувонебезпечними є високий правий берег Дніпра, узбережжя морів, інші території, де є круті схили, складені пухкими породами, та виходи підземних вод.
Обвали й осипища характерні для Українських Карпат і Південного берега Криму.
Типи рельєфу, створені вулканами. У гірських районах, які зазнали давнього вулканізму, поширені вулканогенні форми рельєфу. Наприклад, це Вулканічний хребет у Закарпатті, вулкан Карадаг у Криму.
Типи рельєфу, створені людиною. Нині людина втручається у формування рельєфу в досить значних масштабах. Наслідком її діяльності є утворення техногенних форм рельєфу. Після видобутку корисних копалин на поверхні землі залишаються кар’єри. Внаслідок накопичення відходів від переробляння корисних копалин виникають відвали, конусоподібні насипи (терикони). Під час загачування річок з’являються греблі.