Географія. Опорні конспекти. 7 клас

ТЕМА 4. ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ ОКЕАН

Конспект № 51

Північний Льодовитий океан. Географічне положення Північного Льодовитого океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна. Клімат і води. Льодовий режим океану. Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає особливості географічного положення океану, природні багатства;

• наводить приклади форм рельєфу дна, представників органічного світу;

• позначає і показує на карті: вже відомі географічні об'єкти, а також підводні хребти Ломоносова, Менделєєва, Трансарктичну течію;

• характеризує своєрідність географічного положення, особливості природи та освоєння океану;

• порівнює природні умови в центральній, євразійській тa північноамериканській частинах океану;

• пояснює вплив географічного положення океану на клімат, властивості водних мас та їх переміщення; поширення органічного світу;

• оцінює можливості використання природних ресурсів океану та наявні екологічні проблеми.

Північний Льодовитий океан. Географічне положення. В центральній частині океану розташований Північний полюс і більша частина впродовж усього року вкрита льодом. З площею близько 14,75 млн км² він є найменшим океаном Землі. 8-11 млн км² цієї території перебуває під крижаним покривом, який досягає товщини до 2-5 м.

У різних народів океан має різні назви: Арктичний океан, Північне полярне море тощо. З півдня його оточено територією двох материків — Євразії та Північної Америки. Їхнє узбережжя омиває багато морів Північного Льодовитого океану: Гренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське, Баффіна.

В океані чимало островів. Серед них найбільший острів планети Гренландія — 2,2 млн км². їхня площа — 3,8 млн км². Ненабагато менші від площі України острови належать до складу Канадського Арктичного архіпелагу, наприклад, Баффінова Земля. Багато островів і архіпелагів належать до Євразії — Нова Земля, Шпіцберген, Північна Земля.

Більшість морів Північного Льодовитого океану крайні, тож вони не дуже врізаються в суходіл материків. Від, власне, океану вони відрізняються невеликою глибиною, за винятком морів Баффіна, Гренландського та Норвезького. У багатьох випадках вони відділяються одне від одного островами. Далеко в суходіл врізаються лише Біле море в Євразії та Гудзонова затока у Північній Америці.

Із заходу на схід Північний Льодовитий океан простягнувся на 7500 км. Приблизно така сама віддаль між південною частиною Гудзонової затоки та півостровом Таймир. Віддаль від Києва до європейського узбережжя океану становить близько 2250 км.

Рельєф дна океану. Середня глибина океану невелика — 1225 м. Найбільша глибина Північного Льодовитого океану становить 5527 м. Її зафіксовано в улоговині, що на півдні від Північного полюса.

У Північного Льодовитого океану поблизу Євразії дуже широкий шельф (до 1500 км). Особливо значну площу шельф займає в районі Карського та Східносибірського морів. Близько 40 % океану мають глибини не більше 200 метрів.

На дні океану також є підводні гори або, як їх ще називають, хребти. Від Гренландії до моря Лаптєвих через полюс проходить підводний хребет Ломоносова. Від підводної окраїни Східносибірського моря північніше острова Врангеля до острова Елсмір у Канадському Арктичному архіпелазі простягнувся хребет Менделєєва.

Історія дослідження. Перша письмова згадка про подорож до океану належить до IV ст. до н. е. Саме тоді грецький мандрівник Піфей із Массилії здійснив плавання до країни Туле. В день літнього сонцестояння сонце там світило всю ніч, тож можна припустити, що країну цю розташовано далеко за Північним полярним колом. Дехто із вчених вважає, що країна Туле — це Ісландія.

У V ст. ірландські монахи обстежили Фарерські острови й Ісландію, у IX ст. Оттар із Холугаланда — перший скандинавський мореплавець — здійснив плавання на схід і досяг Білого моря. В 986 р. вікінги заснували поселення в Гренландії, в XI ст. вони досягли острова Шпіцбергена та Нової Землі, а в XIII ст. — Канадської Арктики, про це ми вже згадували.

Попри суворий клімат, чимало народів і племен віками жили на узбережжі Північного Льодовитого океану. В Північній Америці це були ескімоси. Практичні потреби щоденного життя на березі суворого океану змусили людей набути чимало важливих навичок. Це і своєрідний одяг із шкіри місцевих тварин, який давав можливість працювати в будь-яку морозну погоду, зброю для полювання. І човен-каяк — невеликий промисловий човен для плавання серед криги океану, основу якого виготовляють із дерева або кісток та обтягують зверху шкірою морських тварин. У верхній частині човна круглий отвір. Його затягують ременем довкола пояса гребця. Головна перевага каяка в тому, що потопити його практично неможливо. Для суворих зим ескімоси винайшли житло — іглу, невеликий куполоподібний дім, складений зі снігових чи льодяних блоків. Діаметр його до 4 м, а висота — 2 м. Вхід до іглу — через отвір у підлозі, до якого веде коридор під снігом. Усередині лежанка зі снігу вкрита шкірами. Світло проходить крізь льодяні стіни. Опалюється й освітлюється іглу за допомогою жиру, який горить у спеціальному посуді.

Близькі навички життя в Арктиці мають і мешканці євразійського узбережжя — чукчі, ненці й ін. Усі ці народи сотні років жили в гармонії з природою океану, оберігаючи її та раціонально використовуючи для власних потреб.

Коли у Х-ХІІ ст. на берегах Північного Льодовитого океану з’явилися європейці, вони мало що знали про найсуворіший океан планети. Лише в XIX ст. розпочалися регулярні подорожі й експедиції норвежців, росіян, американців для пізнання природи океану.

У 1641-1647 рр. козак Семен Дежньов досліджував узбережжя Північної Азії від гирла річки Колими до східної точки материка, яку тепер називають мис Дежньова. У 1648 р. він виявив протоку між Азією і Америкою, яку 1728 р. повторно відкрив Вітус Беринг і назвав своїм іменем.

Чимало дослідників вирушали до океану: Генрі Гудзон, Олександр Маккензі, Руаль Амундсен тощо.

Наприкінці XIX ст. норвезький учений Фритьоф Нансен розробив проект досягнення Північного полюса на судні з оригінальним заокругленим знизу корпусом, яке дрейфує разом із льодом, — «Фрам». Величезний тиск криги не розчавлював корабель, а лише піднімав його на поверхню. Декілька років Нансен із товаришами дрейфував океаном. І хоча експедиції не пощастило досягти полюса, за час дрейфу було зроблено чимало відкриттів. Зокрема, встановлено, що зона Внутрішньої Арктики є глибоководним басейном.

На початку XX ст. розпочалося змагання за те, хто першим досягне Північного полюса. У 1909 р. це зробив американський дослідник Роберт Пірі. Але сьогодні існують учені, які припускають, що насправді Пірі там не було.

У XIX — на початку XX ст. сотні малих і великих експедицій вирушали на дослідження Північного Льодовитого океану. Багато з них зникли без сліду. Сотні людей загинули в снігах і кризі.

Нині можливості вивчення океану зовсім інші. Потужні криголами, літаки та супутники значно спростили і зробили безпечнішими дослідження океану. Адже без цих досліджень не можна, наприклад, передбачити погоду

Клімат і води. Льодові умови океану. Кількість сонячної радіації, яку одержує Арктика й Антарктика, однакова, якщо порівнювати їхні природні умови, але Арктика набагато тепліша і не така сувора. І там, і там улітку сонячне проміння падає під гострим кутом і майже все відбивається. Взимку ж сонця взагалі немає.

Причини відмінності криються в тому, що Антарктида лежить значно вище над рівнем моря. Крім того, у Північний Льодовитий океан із Атлантичного океану багато тепла приносить потужна Північно-Атлантична течія, яка розгалужується на Норвезьку та Шпіцбергенську. Тому води Північного Льодовитого океану не охолоджують узбережжя материка, а частково обігрівають його.

Порівняймо з Антарктидою. Середньодобова температура взимку в Арктиці досягає -40 °С. Улітку вона коливається від 0 до +10 °С. Суттєва різниця, чи не так? Улітку в прибережних районах температура може підніматися до +28 °С, чого ніколи не буває в Антарктиді.

Опадів в Арктиці, як і в Антарктиді мало — 75-285 мм. Особливо мізерна їхня кількість поблизу полюса — 5-10 мм на місяць. На південь від Північного полюса опадів стає більше.

У літні місяці в Арктиці часті тумани. Протягом року переважають хмарність і хуртовини. Узимку майже весь океан вкрито кригою. Влітку від неї звільняються лише крайні моря і то ненадовго. Багаторічні крижані поля й айсберги перебувають у постійному русі. Стикаючись між собою, вони підламують краї та витискують кригу вгору. Утворюються льодові тороси висотою іноді понад 10 м.

Схема руху води в Північному Льодовитому океані

Північний Льодовитий океан ізольований від інших океанів. Лише з Атлантичним океаном він має суттєві зв’язки. У нього впадають повноводні річки Лена, Об, Єнісей, Колима, Маккензі, Нельсон, які приносять чималу кількість прісної води. Незначне тут і випаровування з поверхні океану — низькі температура повітря. Тому солоність води тут нижча, ніж в інших океанах, — 32 %о. Узагалі над Північним Льодовитим океаном кількість, опадів перевищує випаровування.

Поверхня океану, наче ковдрою, вкрита кригою. Вона ізолює воду від впливу повітря. Тому основний рух води відбувається внаслідок виносу її надлишку, що приноситься річками, більше в Атлантичний і менше в Тихий океани. У той же час значна кількість води надходить і з цих океанів.

Вода в Північному Льодовитому океані перебуває в постійному русі. Вона несе кригу від Новосибірських островів через внутрішні райони Арктики до узбережжя Гренландії. Швидкість пересування криги досягає 4 км на добу. Трапляються й айсберги — великі масиви криги. Вони утворюються під час сповзання в океан льодовиків із поверхні Гренландії й острова Елсмір.

Температури поверхневого шару води Північного Льодовитого океану становить -1,8 °С. Така низька температура сприяє насиченню воді киснем. З одного боку, це створює передумови для розвитку органічного світу. З іншого — низькі температури води і крига цей розвиток обмежують.

Органічний світ і природні ресурси. Рослинний і тваринний світ океану досліджено все ще недостатньо і вчені продовжують робити нові відкриття в глибинах океану.

Донні водорості, окремі з яких мають промислове значення, поширені в тій частині океану, куди заходять теплі води Атлантики — біля берегів Ісландії, Норвегії, Кольського півострова. В холодних водах рослинність значно бідніша. Інтенсивно розвивається лише фітопланктон, зокрема й під кригою.

Тваринний світ океану доволі різноманітний, особливо у тій частині, де панують води теплої Північноатлантичної течії. Тут трапляються смугастий і гренландський кити, багато морського окуня, тріски, оселедців, камбали тощо. Далі на схід і в районі полюса риб значно менше, зустрічаються навага та полярна тріска.

Морські птахи в Арктиці ведуть переважно колоніальний спосіб життя і мешкають на берегах островів і материків. Тут постійно живуть і розмножуються близько 30 видів птахів: біла чайка, білі гуси, чорні казарки, пуночки, деякі види куликів, гаги, кайри, чистики тощо.

Звичайними тут є тварини, які найкраще пристосувалися до суворих умов Антарктики. Моржі та тюлені, що живуть серед криги, знаходять в океані поживу, виводять потомство.

В арктичних водах живуть білухи і нарвали, які належать до дельфінів. Досягають вони довжини 6 метрів. Самці мають чудернацький вигляд. На верхній щелепі у них є бивень завдовжки близько 1 метра.

Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків. Рибні ресурси Північного Льодовитого океану є все ще чималими. Тут виловлюють понад 10 млн т оселедців, палтуса, тріски, морського окуня. Ескімоси Канади та чукчі Євразії продовжують полювати на китів, моржів і тюленів. На шельфі Північного Льодовитого океану видобувають нафту та природний газ. Він є важливим шляхом сполучення для Норвегії, Ісландії, Росії, Канади та США. Тут розташовані великі морські порти: Кандалакша, Біломорськ, Ігарка, Тіксі, Діксон (Росія), Прадхо-Бей (США), Черчілл (Канада), Кекертарсуак (Гренландія), Копенгаген (Данія).

Основними вантажами тут є лісоматеріали, вугілля, пальне, металоконструкції, машини, пшениця, риба, продукція гірсько-видобувної промисловості, промтовари, продовольство тощо.