Географія. Опорні конспекти. 7 клас

РОЗДІЛ IV. МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ

ТЕМА 1. ПІВНІЧНА АМЕРИКА

Конспект № 33

Північна Америка. Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття та освоєння

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає характерні риси географічного положення та природи, дослідників материка;

• позначає і показує на карті:

миси: Мерчісон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз;

затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска;

острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;

півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан;

• характеризує особливості географічного положення;

• пояснює вплив географічного положення материка на його природу.

Північна Америка — другий після Євразії за контрастністю природи материк, який простягнувся від арктичного до субарктичного поясу. На противагу іншим материкам тут переважають форми рельєфу, створені діяльністю давніх льодовиків і талих вод. Своєрідністю відзначається природна зональність: ряд зон витягнуті майже у меридіональному напрямі. Географічні рекорди на материку: найбільший острів — Гренландія, найбільша карстова печера — Флінт-Мамонтова, найдовший гірський льодовик, найвища припливна хвиля біля берегів — затока Фанді, Гранд-Каньйон — найбільша у світі ущелина, вироблена річкою Колорадо, найбільше прісноводне озеро світу — Верхнє в системі Великих озер Північної Америки. Найбільш різке похолодання, що відбулося протягом доби, було зареєстроване 23-24 січня 1916 р. в американському штаті Монтана. Воно становило 56 °С: з +7 до -49 °С. Найбільш різке потепління спостерігалося 22 січня 1943 р. у містечку Спірфіш штату Південна Дакота в США. Протягом всього 2 хвилин з 7:30 до 7:32 температура повітря підвищилася від -20 до +7 °С, що ще раз доводить контрастність природи материка.

Географічне положення. Північна Америка разом із Південною Америкою утворюють єдину частину світу Америка площею 42 млн км2.

Площа Північної Америки — понад 24 млн км2. За цим показником вона поступається лише Євразії й Африці.

Північна Америка, як і Євразія, простяглися в Північній півкулі, у тих самих географічних широтах. Крім того, вона повністю знаходиться в Західній півкулі. На півдні Північну Америку перетинає Північний тропік, на півночі — Північне полярне коло. Найширша частина материка лежить у помірних широтах, що дуже впливає на його природу.

Крайні точки материка: північна — мис Мерчісон, південна — мис Мар’ято, західна — мис Дежньова, східна — мис Сент-Чарльз. З півночі на південь та із заходу на схід Північна Америка простяглася більше як на 8000 км. Своєю формою вона, як і її південна родичка, нагадує трикутник, повернутий гострим кінцем також на південь. Ця форма материка значною мірою впливає на формування кліматичних поясів і природних зон, але зовсім інакше, ніж у Південній Америці.

Географічне положення Північної Америки

Береги Північної Америки порівняно з уже розглянутими раніше материками досить розчленовані. Особливо це стосується північно-східного узбережжя Тихого та всього узбережжя Північного Льодовитого океану. Усе західне узбережжя материка складається з безлічі заток і островів, тут є моря, об’єднані між собою та з океаном протоками. Майже відсутні вони на західному узбережжі материка. На півночі та півдні материка утворилися масивні Гудзонова та Мексиканська затоки, які глибоко входять у суходіл. На північному заході знаходиться затока Аляска.

Порівняно з Африкою й Австралією, Північна Америка має більше півостровів: на північному сході — Лабрадор, на північному заході — Аляска, на південному сході — Флорида та Юкатан, на південному заході — Каліфорнія.

Найбільші острови, яких багато поблизу узбережжя Північної Америки, знаходяться на півночі: найбільший острів планети площею 2,2 млн км2 Гренландія, п’ятий за величиною, площею 512 тис. км2 Баффінова Земля. Поблизу східного узбережжя материка лежить острів Ньюфаундленд. На південь від півострова Флорида — група Великих Антильських островів. На північному заході великою дугою витягнулися Алеутські острови.

Різноманітність природних умов Північної Америки, як і Євразії, визначають великі розміри материка та його широтне простягання майже від Північного полюса до екватора.

Середня смуга Північної Америки, як і Євразії, знаходиться між 40° і 50° пн. ш. Тому в природі Євразії та Північної Америки багато спільних рис. У цих самих широтах у Європі знаходиться Україна.

Відкриття й освоєння материка. Раніше вже згадувалося про історію заселення Південної Америки: люди прийшли сюди пізніше із заселеної вже на той час Азії. Можна додати лише, що Північна Америка була заселена людьми трохи раніше за Південну.

Не лише мешканців Азії приваблювала Америка, цікавив далекий Новий Світ також і європейців. Уперше сюди потрапили нормани (або вікінги, давні пращури сучасних норвежців), які були вправними мореплавцями. Допливли до Ісландії, а потім і до Гренландії, за п’ять століть до знаменитої подорожі Колумба нормани досягли півострова Лабрадор і пропливли аж до Нової Шотландії. Очолював цей загін Лейф Еріксон, син Еріка Рудого. Він дав назву острову Баффінова Земля — Хеллуланд (країна валунів), півострову Лабрадор — Маркланд (країна), острову Ньюфаундленд — Вінланд (винна країна). Це було близько 1000 року. Нащадки Еріка Рудого ще тривалий час намагалися колонізувати відкриті ними землі, але в них не складалися відносини з місцевими мешканцями, яких Колумб пізніше назвав індіанцями.

В епоху великих географічних відкриттів про ці подорожі в Європі забули.

Наприкінці XV ст. у 1497-1498 рр. італієць Джон Кабот, який перебував на службі в англійського короля Генріха VII, відкрив острів Ньюфаундленд. Він виявив біля його берегів один із найбагатших у світі районів рибного промислу.

Пізніше розпочалося освоєння узбережжя Мексиканської затоки. У1513-1521 рр. іспанський конкістадор Хуан Понсе де Леон відкрив півострів Флорида. У 1565 р. тут виникла перша постійна європейська колонія та найстаріше місто Північної Америки — Сент-Огастін.

У 1528-1536 рр. Нуньос Кабеза де Вака проплив від Пуерто-Ріко до Флориди, дослідив північне узбережжя Мексиканської затоки, досяг нинішньої столиці Мексики. Він і його супутники були першими європейцями, які перетнули Північну Америку. Ще один іспанець Ернандо де Сото 1541 р. першим серед європейців побачив найбільшу річку Північної Америки — Міссісіпі.

Чималий внесок у дослідження материка зробили французи. Три експедиції на материк здійснив Жак Картьє, 1535 р. він позначив на карті річку Святого Лаврентія, а пізніше заклав місто Монреаль. У 1608 р. Самуель де Шамплен заснував першу колонію французів у Квебеку, першим досяг озера Гурон.

У 1609 р. англієць Генрі Гудзон пройшов уздовж східного та північно-східного узбережжів нинішніх США. У 1610-1611 рр. він дійшов до південного узбережжя затоки, яку пізніше було названо його ім’ям. У 1780 р. Александр Маккензі дослідив одну з найбільших річок Північної Америки, яка теж отримала ім’я дослідника. Через 4 роки він перетнув Скелясті гори у нинішній Канаді та вийшов до Тихого океану. У 1804-1806 рр. Льюїс і Кларк позначили на карті й описали природу материка вздовж берегів річок Міссурі та Колумбія.

Неабиякий внесок у землеробське освоєння Північної Америки зробили українці, перші серед яких з’явилися тут у другій половині XIX ст.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.