Австралія. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• оцінює наслідки впливу людини на унікальну природу материка.

Зміни природи материка людиною. До приходу в Австралію європейців місцеві аборигени жили в гармонії з природою, були часткою цієї природи і не завдавали їй шкоди. Але з колонізацією Австралії Великою Британією розпочалася швидка зміна довкілля на європейський лад. Це залишило вражаючі наслідки. Дика рослинність Австралії не дала жодного виду рослин, які зіграли б важливу роль у землеробстві. Але є види рослин, які дають деревину, дубильні речовини, ефірні масла, які використовує людина. З Європи й інших частин світу до Австралії завезено чимало видів дерев, чагарників і трав. Поруч із хлібними злаками та бур’янами на материку з’явилися фруктові дерева, а також дуби, тополі й інші види. Завезено багато тварин. Серед них були знайомі кожному кролі. У 1859 р. до Австралії було завезено з Англії декілька десятків цих милих створінь. Мета була благородна і, здавалося б, розумна. Нехай бігають, розводяться та служать об’єктом полювання. Але кролі, потрапивши до надзвичайно сприятливих умов, дуже розплодилися. Вони стали справжньою бідою для фермерів-скотарів.

Що лишень не застосовували для боротьби із цим, створеним людьми лихом, але без особливого успіху. Нині вже близько 100 мільйонів кролів здійснюють свої нищівні набіги на пасовища.

Але кролі на Австралійському материку не єдина помилка людини у її взаємодії з природою. Попри неодноразові попередження вчених про небезпеку завезення тварин з інших материків, до Австралії було завезено жаб із Південної Америки для знищення шкідників цукрової тростини.

Але за нових для них умов південноамериканські жаби перестали звертати увагу на комах-шкідників і почали поїдати корисну рослинність. Крім того, вони виявилися дуже плодючими. Нащадків однієї самки можна обчислювати сотнями тисяч. Тому нині їхня чисельність перевищує 15 мільйонів.

Агресивно почали поводитися в Австралії і деякі завезені сюди рослини. Наприкінці XIX ст. на материк із Бразилії завезли кактуси. їх використовували як колючі огорожі. Але, як це часто буває, за нових умов кактуси почали бурхливо розростатися і до 1925 р. вкрили територію площею понад 260 тис. км². Для порівняння: площа наших сусідів Білорусі та Румунії відповідно дорівнює 207,6 і 237,5 тис. км².

Кактуси засмічували дедалі більші площі родючих земель. Австралійці вирубували, палили, труїли їх, але нічого не допомагало. Назрівала національна трагедія. Кактуси почали витісняти людей. Ось тут і виручила кактусова міль, завезена з тієї самої Бразилії. Ненажерлива гусінь молі з’їдала кактуси до самого коріння. Після семирічних мук і постійних утрат австралійці святкували перемогу. З вдячності тоді й було в долині річки Дарлінг споруджено пам’ятник кактусовій молі.

У цілому, флору й фауну Австралії людина дуже змінила. Загинули від пожеж величезні масиви лісів. Савани та рідколісся на значних площах розорані або перетворені на пасовища. Нині в Австралії взаємодія людини з природою найінтенсивніше відбувається під час видобутку різноманітних корисних копалин і в сільськогосподарському виробництві. Обсяги видобутку корисних копалин швидко та постійно зростають. Створюють нові кар’єри. Тут природне довкілля дуже змінене. Зростає інтенсивність ведення сільського господарства. Закони про охорону природи в Австралії було прийнято ще у позаминулому столітті, вони пов’язані зі створенням заповідних територій. Всього в Австралії понад 1000 територій, які перебувають під охороною (близько 3 % площі материка).

Об’єкти Світової природної спадщини ЮНЕСКО в Австралії. Як нам відомо, Австралія — це материк, який дуже давно відокремився від інших материків, тому його рослинний і тваринний світ мільйонами років розвивався в ізоляції від інших частин світу. Це сприяло розвитку тут своєрідного світу тварин і рослин, які й охороняються тут як світове природне надбання. Більшу частину Австралії займають пустелі та напівпустелі, тому найбільший національний парк Австралійського Союзу — Грейт-Вікторія-Дезерт — розташований саме тут.

Взагалі, в країні безліч національних парків. Австралійці дуже обережно ставляться до своєї природи, намагаються всіляко її оберігати, а уряд країни щороку виділяє для цього чималі кошти. Мабуть, найвідомішим у світі є національний парк Улуру. Це пов’язано з тим, що саме на його території перебуває найбільший у світі кам’яний моноліт заввишки 348 м — Айерс-Рок. Його можна обійти з усіх боків, пройшовши 9 км. Місцеві аборигени вважали цей камінь своєрідним «пупом світу». З ним пов’язано чимало легенд, зокрема про походження світу та самих аборигенів. На скелі безліч петрогліфів, тобто малюнків на камені.

Охороняють у країні й інше світове природне надбання — Великий Бар’єрний риф. Він простягнувся більш як на 2000 км уздовж східного узбережжя материка. Його добре видно навіть із космосу. Тут найрізноманітніший на планеті підводний світ.

В Австралії знаходиться і рідкісний підводний парк Грін-Айленд.