Південна Америка. Загальні риси клімату Південної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає найголовніші риси природи материка;

• наводить приклади внутрішніх вод;

• характеризує типи клімату;

• порівнює особливості природних умов Південної Америки й Африки;

• пояснює особливості розподілу температури й опадів на материку;

• визначає за кліматичними картами та кліматичними діаграмами типи клімату.

Загальні риси клімату. Найвологіший материк планети — така головна кліматична особливість Південної Америки. Основними чинниками, які формують клімат Південної Америки, є географічна широта місцевості, циркуляція атмосфери (пасати та західні вітри), підстилаюча поверхня (рельєф та океанські течії).

Більша частина Південної Америки лежить у жаркому поясі між двома тропіками, північна її частина перетинається екватором. А з урахуванням конфігурації материка, в помірні широти заходить лише найвужча частина материка. Таким чином, основна частина материка знаходиться в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному поясах й отримує значну кількість сонячної енергії, що і пояснює високі температури протягом року на більшій частині території. Лише незначна територія півдня, де материк сильно звужується, знаходиться в помірних широтах. Найбільшу кількість тепла у липні отримує північна частина материка. Температура повітря тут досягає +24 °С. У цей час на півдні материка, де зимовий період року, середня температура становить +2...+4 °С, а в окремі роки трапляються і морози. Найвищі температури зафіксовано на рівнині Гран-Чако — майже +49 °С. Найхолодніше — на південному сході, де стовпчик термометра опускався до -33 °С. Найнижчі температури на материку спостерігаються у високогірних районах Анд. (Відслідкуйте зміни температур за кліматичною картою Південної Америки та поясніть причини змін.) Отже, за кліматичними умовами Південна Америка частково нагадує Африку. Однак чим пояснити її головну відмінність — значну вологість клімату?

Вплив гірської системи Анд на розподіл опадів у Південній Америці

Більше ніж на інші материки, за винятком хіба що Північної Америки, на клімат Південної Америки впливає загальна циркуляція атмосфери та рельєф. Рівнинна східна частина материка відкрита для проникнення північно-східних і південно-східних пасатів, які формуються в океані. Вони приносять тепле та вологе повітря, яке далеко проходить вглиб материка і доходить аж до східних схилів Анд. Зі сходу до екваторіальної частини материка підходить потужна тепла Південна Пасатна (Екваторіальна) течія. Розділившись біля крайньої східної точки материка, течія роздвоюється на Гвіанську, яка омиваючи східне та північно-східне узбережжя материка рухається на північ, та Бразильську, яка проходячи вздовж східного узбережжя, рухається на південь. Ці дві теплі течії додатково сприяють насиченню повітря вологою. Найвологіше місце Південної Америки знаходиться на північно-західному узбережжі біля підніжжя Анд, де випадає 10 000 мм за рік. (Спробуйте пояснити причини, використавши фізичну та кліматичну карти Південної Америки.)

Уздовж тихоокеанського узбережжя проходить потужна холодна Перуанська течія (течія Гумбольдта). Вона охолоджує повітря, що призводить переважання низхідних рухів повітря. Охолоджене повітря, просуваючись на материк, нагрівається і опадів у нагрітому повітрі не утворюється. Анди, розташовані на західному узбережжі материка, повністю суцільною стіною перекривають рух тихоокеанського повітря вглиб материка, тому вплив сухих тропічних мас обмежений — вони формують клімат лише на західному узбережжі.

Клімат Південної Америки

Західні вітри помірних широт зволожують клімат помірного поясу на Тихоокеанському узбережжі Південної Америки та не в змозі подолати бар’єр Анд, тоді як на південному сході материка опадів недостатньо.

Періодично (приблизно раз на 15-20 років) холодна Перуанська течія відтісняється від берега теплою течією Ель-Ніньйо. У цей час повітря всього західного узбережжя Південної Америки насичується вологою і на пустельних тихоокеанських берегах розпочинаються тропічні зливи. Як не дивно, але для цих країв це справжня катастрофа.

Кліматичні пояси і типи клімату. Як і в Африці, яку перетинає екватор, у Південній Америці кліматичні пояси повторюються та змінюються у напрямку від екватора на північ і південь. Долина річки Амазонки і майже вся Амазонська низовина, розташована на північ і південь від екватора, знаходяться в екваторіальному кліматичному поясі. Його площа значно більша тут, ніж в Африці. Клімат цієї місцевості визначається значною та рівномірною зволоженістю протягом року. Волога надходить сюди з Атлантичного океану під дією пасатів. Протягом усього року тут постійні високі температури повітря (понад +26 °С) і випадають щоденні зливи (до 3000 мм).

Південну Америку розташовано у двох субекваторіальних кліматичних поясах. У Північній півкулі в ньому розташовані Орінокська низовина, Гвіанське плоскогір’я та північно-східна частина Амазонської низовини. На півдні від екватора в межах субекваторіального кліматичного поясу лежить більша частина Бразильського плоскогір’я, крім його прибережної частини.

Як і в Африці, у субекваторіальних кліматичних поясах материка різниця літніх і зимових температур тут настільки незначна, що люди її практично не відчувають (+28 °С). Тут виділяють вологий літній період, пов’язаний з екваторіальним повітрям, яке приносить чимало опадів (до 2000 мм) і сухий зимовий, коли панує сухе тропічне повітря. Винятком є північно-східне узбережжя Південної Америки. Сюди вологе повітря Атлантичного океану приносить багато опадів і в зимовий період.

У тропічному кліматичному поясі знаходяться південно-східна та східна узбережна частини Бразильського плоскогір’я, північна частина Ла-Платської низовини, середня найширша частина Анд та узбережжя Тихого океану майже аж до 30° пд. ш.

Тропічний клімат уже має помітну різницю зимових і літніх температур. Температура найтеплішого місяця становить +26 °С, найхолоднішого— +16...+21 °С. Дощі, на відміну від більшості тропічних територій Африки, тут ідуть, і це відбувається переважно влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальному кліматичному поясі Південної Америки. А близькі до Атлантичного океану, круті східні схили Бразильського плоскогір’я отримують взимку (червень-серпень) багато опадів, як і їхні субтропічні сусіди (до 2000 мм за рік).

Кліматичні особливості узбережжя Тихого океану, яке лежить у тропічному поясі, визначають не лише географічна широта, область високого атмосферного тиску, що сформувалася тут, але і вплив потужної холодної Перуанської течії. Зволоження приносять лише тумани та рясні роси. Температури повітря відносно низькі (+15...+20 °С). Тому тут тривають посухи, а в пустелі Атакама багато років поспіль не випадає жодної краплі дощів. Холодна Перуанська течія є також причиною того, що вздовж тихоокеанського узбережжя тропічний пояс доходить майже до екватора.

Цікаво, що в тропічному поясі материка є місцевість, де дощ не припиняється ніколи. Ця територія знаходиться в Парагваї, неподалік бразильського кордону. У цьому місці річка Парана розгалужується більше, ніж на два десятки рукавів. Постачає вологу водоспад Гуаіра — один із найбільших у світі. Сильний вітер, який дме тут завжди з гір, відносить водяні бризки на рівнину. Там вони зливаються у великі краплі та випадають у вигляді дощу.

Між паралелями 30° і 40° пд. ш. простягнувся субтропічний кліматичний пояс. На більшій за площею східній його частині тепла зима та жарке літо. Тут випадає достатньо опадів (від 500 до 2000 мм). А зовсім поблизу, на східних схилах Анд, клімат сухий. Гори не пропускають вологе повітря з Тихого океану, а атлантичне повітря, яке доходить сюди, вже віддало вологу «по дорозі» і також не приносить опадів. На Тихоокеанському узбережжі клімат середземноморський. Літо сухе та спекотне, зима тепла та волога. Такий самий клімат сформувався на крайньому півдні та півночі Африки.

Південніше 40° пд. ш. знаходиться помірний кліматичний пояс. У порівнянні з рештою території материка, він займає незначну площу. На західні схили Анд панівні західні вітри з Тихого океану протягом усього року приносять вологе морське повітря. Тут постійно випадають опади. їхня кількість перевищує 3000 мм на рік. Це помірний морський клімат. Далі на схід вологе повітря не проникає і тут сухо (від 100 до 250 мм опадів). Це помірно-континентальний клімат із сухим і теплим літом і холодною зимою із морозами і снігом. Іноді влітку трапляються заметілі, пов’язані з близьким впливом Антарктики.

В Андах, як ми вже знаємо, кліматичні умови змінюються в напрямку від підніжжя до вершин гір. Це класичний приклад вертикальної поясності, тобто зміни клімату з висотою. Біля підніжжя гір панує клімат тієї кліматичної зони, у якій вони знаходяться. Найсуворіший клімат встановлено на високогірних плоскогір’ях у центральній частині Анд. Розріджене сухе повітря, мізерна кількість опадів у вигляді снігу, ураганні вітри утворюють найбезплідніші на світі місця. Найвищі вершини гір, навіть на екваторі, весь рік укриті снігами.

Зміст