Південна Америка. Тектонічна будова та рельєф материка. Корисні копалини материка

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає найголовніші риси природи материка;

• наводить приклади форм рельєфу;

• позначає і показує на карті:

рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовина, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я;

гори Анди (Аконкагуа);

вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі;

пустелю Атакама;

• пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу;

• визначає форми рельєфу.

Тектонічна будова та рельєф материка. Південна Америка лежить на стійкій Південноамериканській платформі (центр і схід), на заході знаходиться складчастий пояс Анд альпійської епохи горотворення. За останні сотні мільйонів років внутрішні сили Землі піднімали, опускали та рухали платформу на захід. Унаслідок підняття платформа прогиналася, у прогинах накопичилися морські та континентальні відкладення, формувався осадовий чохол платформи. Такий прогин відповідає Амазонській низовині. Амазонська низовина за площею є найбільшою рівниною Землі. Північні та південні краї прогину, у якому знаходиться Амазонська низовина, що в тектонічному відношенні відповідають виходам фундаменту платформи, тобто щитам, ще й досі не вирівнялися остаточно — це Гвіанське та Бразильське плоскогір’я. На Гвінейському плоскогір’ї, в тій його частині, що називається Ла-Гран-Сабана, знаходяться неприступні плато, які підносяться на кілька сотень метрів над гористою місцевістю. Вони мають пласкі вершини, прямовисні стіни та складаються із червоних пісковиків. У Південній Америці їх називають мезас, або столи. Місцеві індіанці іменують ці дива природи по-своєму — тепуї. Один із найвищих і найграндіозніших «столів» індіанці називають Рорайма. Він підноситься над рівнем моря на 2810 м і знаходиться на перетині кордонів Гайани, Венесуели та Бразилії.

Бразильське плоскогір’я — найбільше за площею на материку. Східний його край піднято. Тут, поблизу берега Атлантичного океану, знаходиться і найвища вершина плоскогір’я — гора Бандейра (Прапор) — 2890 м. Уздовж північно-східного узбережжя материка та в долинах річок Амазонка, Оріноко та Парана утворилися великі рівнини, які розміщуються в прогинах Південноамериканської платформи — це Орінокська та Ла-Платська рівнини.

Платформа рухаючись на захід, назустріч плиті Наска, підминала західний край, зминала пласти гірських порід, формуючи довгу, вузьку та високу гірську систему Анд. Ці молоді гори тягнуться від Карибського моря до острова Вогняна Земля більш як на 9000 км. Вони складаються з кількох паралельних хребтів, які повторюють обриси західного узбережжя материка. Між ними знаходяться улоговини та плоскогір’я. У північній і південній частинах гори звужуються до 200 км, у середній — розширюються до 800 км. Найвищою вершиною Анд є гора Аконкагуа (6959 м).

В Андах триває процес гороутворення, тому тут часто відбуваються сильні землетруси та виверження вулканів. Найбільшими діючими вулканами є Котопахі та Льюльяйльяко, останній є найвищим вулканом світу — 6723 м.

Останній катастрофічний землетрус відбувся в Андах 1960 р. Потужні підземні поштовхи тривали на території Чилі 7 днів. За цей час було зруйновано 35 міст, сотні інших населених пунктів, загинуло близько 10 000 чоловік, понад 2 млн мешканців (це приблизно чисельність населення такої країни, як Латвія або Словенія) залишилися без житла. Цунамі зруйнували портові споруди та рибацькі поселення.

Льодовики Анд надають рельєфу гір різноманітних, часто примхливих, форм. Тут багато гребенів і піків, кріслоподібних заглиблень. Процеси формування рельєфу тривають.

Корисні копалини материка значні та різноманітні. На півночі материка в товщах осадових порід і шельфі Карибського моря знаходяться найбільші у світі запаси нафти. Природний газ і нафту виявлено також у різних місцях Ла-Платської та Амазонської низовин.

Корисні копалини Південної Америки та регіони їх залягання

У найдавніших докембрійських гірських породах Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв знаходяться родовища заліза, руд кольорових металів і дорогоцінного каміння, золота, алюмінієві, цинкові, олов’яні, вольфрамові та уранові руди, платина, нікель, алмази. В усьому світі відомі родовища смарагдів, розсипні родовища платини та золота, вміст яких у річному піску збільшується після кожної зливи. Навпаки, посушливий клімат на крайньому заході материка сприяв утворенню в майже сухих водоймах йоду та відомої чилійської селітри у пустелі Атакама, з якої виробляють азотне добриво.

У Бразилії знайдено найбільше родовище коштовного каміння у світі. Це насамперед стосується топазу. Цей мінерал класу силікатів, прозорий, безбарвний або з блакитним, жовтим чи червонуватим відтінком, може досягати чималих розмірів. У Нью-Йоркському музеї зберігається топаз масою 270,3 кг. Його знайшли в Бразилії. Там також знайдено і топаз масою 117 кг. Його демонструють у Віденському природничому музеї.

Багаті на корисні копалини й Анди. їх називають мідними горами, оскільки тут є поклади практично всіх руд кольорових металів, особливо багато мідної руди, олова та золота. Є тут і залізна руда, а в осадових товщах передгірських прогинів виявлено запаси нафти та кам’яного вугілля.

Видобуток корисних копалин на території материка відкритим способом створює тут чимало екологічних проблем. Наприклад, для видобутку залізних руд у Бразилії розрізають кар’єри. Це велетенські рани на тілі Землі, у яких працюють гігантські екскаватори та вантажівки.

Два найбільших у світі кар’єри, де видобувають мідні руди, розташовані в Південній Америці, — це Ескондіда та Чикікамата. Складно осягнути розумом обсяги ґрунту, які зрушено тут із місця заради видобутку мінеральної сировини.