Відповіді на екзаменаційці питання з дисципліни - Історія Україна

52. Неоромантизм в пов. Кобил. «У неділю ранозілля копала»

Повість Ольги Кобилянської "У неділю рано зілля копала" також позначена рисами неоромантизму, і навіть деякими дослідниками за типом організації художнього тексту прочитується як казка. При цьому казка, "якій співмірне внутрішнє "я" письменниці, - вже не народнопоетична, а індивідуально-авторська, в якій абсолютним щастям є одвічна мрія про ідеал" (Н.Шумило). У повісті в одне гармонійне ціле переплітаються народні уявлення про дівочу долю, красу, природу жінки і концепція модерної особистості – гордої, незалежної, пристрасної, злитої з природою, яка весь час балансує між власними пристрастями, інстинктом та громадськими приписами.

Одним із видатних творів письменниці є повість реалістичного звучання "В неділю рано зілля копала...", в основу якої покладено мотив романтичної пісні-балади "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Певний поштовх до написання цього твору дав болгарський письменник П. Тодоров, оповідання якого містять художні інтерпретації народнопоетичних образів і мотивів і який, за словами О. Кобилянської, звернув її увагу на народні пісні, їх багатство і свіжість. Звернення до народнопоетичного джерела збагатило художню палітру письменниці, музикальні, ліричні інтонації її прози. У повісті, в її ідейно-художній концепції органічно поєдналися два начала - реалістичне й романтичне. "Особи - це типи з дійсного життя, які я пізнала в горах: циганку Мавру, старого Андронаті, її батька, Гриця, одного молодого знаного мені одинака-гуцула, а решту домалювала фантазія",- свідчить О. Кобилянська в автобіографії "Про себе саму". Романтична стихія ріднить цю повість з пізніше написаною драмою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня", з гуцульською поемою-піснею в прозі М. Коцюбинського "Тіні забутих предків".

Сюжет твору розгортається двома взаємозв'язаними лініями: перша, реалістична - трагічна доля циганки Маври, яка карається за подружню зраду, поневіряння її батька, музики Андронаті, який покинув табір; друга, романтична - кохання Гриця, сина Маври, до Тетяни й Настки, засноване на мотиві відомої народної пісні. У своїй розробці мотивів народної пісні О. Кобилянська уникла мелодраматизму, створивши життєво переконливі образи циган і мешканців гуцульського села. Кожен з персонажів твору наділений індивідуальними рисами характеру: Гриць пристрасний, але хисткий і роздвоєний у своїх почуттях, Настка - м'яка, лірична натура, Тетяна - горда, одчайдушна, як і її любов, що "ваги не знає". У кожного з героїв по-своєму трагічно складається життя, над ними всіма тяжить "гріх" Маври, яку звабив угорський шляхтич, а потім кинув на поталу циганського табору. Трагічна доля Маври тяжіє над Грицем, який виріс у чужих людей, не зазнав материнської ласки. Кобилянська, змальовуючи трагічні долі своїх героїв, не раз ставить питання: хто винен? І хоч чіткої відповіді вона не дає, але підводить до думки, що винне те зло, та соціальна нерівність, які роблять нещасливими Мавру та Андронаті, без вини винен і Гриць, який, всупереч народній моралі, кохає двох дівчат.

"В неділю рано зілля копала..." - один з найпоетичніших і найліричніших творів О. Кобилянської, хоч він і сповнений глибокого драматизму. Ліричного характеру значною мірою йому надають одухотворені письменницею картини природи, якими вона досягає великого емоційно-художнього впливу на читача, поетичні інтонації її мови.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.