Відповіді на екзаменаційці питання з дисципліни - Історія Україна

42. Черемшина збірка «Карби»(«Карби», «Св. Николай у гарті», «злодія зловили», «зведениця», «більмо»)

Назву першій збірці дало перше оповідання автобіографічного характеру – “Карби”. До збірки ввійшло 15 творів: «Карби», «Дід», «Раз мати родила», «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Груш­ка», «Злодія зловили», «Лік», «Бабин хід», «Зведениця», «Основини», «Більмо», «Горнець», «Чічка», «На боже». «Коли ви цікаві на людські злидні, на бу­денне життя бідного гуцула,— писала того­часна критика,— на той страшний трагізм, що розгортається щодня в хлопській душі і в хлопській хаті...— коли вас те займає — візьміть і прочитайте Семанюкові нариси. А побачите там гуцульське життя і гуцуль­ську душу, його дрібку радощів і море горя, його погляди і вірування, і забобони... Це перлини нашої літератури наймолодшого покоління». Кожна конкретна новела збірки відтворює певну характерну рису сільського побуту, людських взаємин, матеріального чи правового становища гуцула, його психології. Всі разом взяті, вони справедливо порівнюються з мозаїкою, елементами якої є новели-епізоди; кожна з них має свою тему-мотив.

Провідний мотив першої групи новел - народне горе, безземелля, безпросвітні злидні гуцульського селянства, його цілковите соціальне і національне безправ’я під владою Австро-Угорської імперії. Назву збірці дало перше оповідання автобіографічного характеру - «Карби». Всі оповідання збірки пройняті сумним настроєм, у них багато плачу, скарги на кривдників.

Одним з кращих творів збірки «Карби» є новела «Святий Николай у гарті». До убогої селянської хати Кірила Савчука приходить екзекутор і шукає, що можна взяти за несплачені податки. Він побачив там безпросвітну нужду і зняв з стіни закурений образ святого Миколая у дерев’яній різьбленій рамі. Ввечері, коли діти стали молитися і звели свої оченята на образ, не знайшли його на стіні. Гіркою іронією звучить відповідь батьків, що святий Николай у гарті, тобто в арешті. В цій новелі М.Черемшина правдиво відтворив одну з сторінок селянського життя в умовах буржуазної дійсності. Майже в усіх новелах збірки виступає той самий герой - темний, затурканий, безправний селянин-бідняк Курило Сівчук («Святий Николай у гарті»); коновкар («Чічка»); дід («Карби»); Юсипко («Раз мати родила»); Тимофій («Більмо») - це власне, різні імена одного й того ж героя, про трагічне життя якого розповідає автор. Герої новел - селяни, працьовиті, духовно обдаровані, чесні, гостинні, але гноблені соціально і національно.

Сильне враження справляє й новела цієї збірки «Злодія зловили». Хлопчик-сирота Юра Приймаків цілими днями блукає голодний попідтинню. Ніхто його не пожаліє, нікому він не потрібний. Непритомнюючи від голоду, хлопець зайшов на куркульську садибу і, побачивши, як теля припадає до вим’я корови, в нестямі припав і сам до дійки. Хазяї впіймали хлопця «на місці злочину», тяжко побили, обстригли і під регіт сусідів-багатіїв вигнали на вулицю. І так картина за картиною, одна за другу похмуріша, одна за другу вразливіша.

Якщо у новелі «Більмо» йдеться про со­ціальний і матеріальний стан пана, по­дається епізод договору його з батьками, говориться про його аморальність, то у «Зведениці» пан-кривдник — прихований персонаж.

У «Зведениці» автор не тільки не називає імені героїні, а й зовнішнього вигляду не описує. Всі художні засоби «працюють» на розкриття внутрішнього світу збезчещеної дівчини, перейнятої несвітським болем, страхом, соромом, жалем. З її плутаних думок, поданих у формі діалогізованого внутрішнього монологу, ми довідуємося, що примусило її піти на службу і стати по­криткою. «Зведениця»—новела моногеройна. У ній відсутній опис подій. Сюжет розви­вається за зміною почуттів дівчини-покритки. Але це не заважає авторові досягти своєрідної епічності оповіді. В основу новели покладено конфлікт між дійсністю і покаліченим нею материнством. Ситуація вкрай напружена і драматична. Молода мати-покритка мусить зазнати мо­ральних і фізичних екзекуцій від батьків і села. Усвідомлення цього завдає їй неви­мовних страждань. Будова сюжету заснована на часово-при­чинному зв'язку трьох ситуацій, що відзна­чаються певним внутрішнім розташуванням емоційно-експресивних акцентів. Перша — уявна зустріч із селом і виправдання перед ним; друга — уявна зустріч з парубками і дівчатами, їх звинувачення; третя — уявна зустріч з батьками і каяття-прохання. Пейзаж в новелі створює потрібний емоційний лад, окреслює почуття і настрій ге­роїні. Через пейзаж героїня ніби приєднує­ться до навколишньої дійсності, сама стає її частиною. Генезис цієї єдності — у фольк­лорі.

У збірці «Карби» Марко Черемшина вживає різні прийоми побудови творів. Іноді це скомпоновані з фрагментів спогади (новела «Карби»), «протокольний» запис вчинків персонажа і обставин його життя, що завершується кульмінаційною сценою, яка несе на собі основну думку твору («Злодія зловили»). Опо­відання «Святий Николай у гарті»