Відповіді до екзамену - історія країн Європи та Америки
67. Освіта, наука й культура в міжвоєнний період 1918-1945
Суспільно-політичний контекст розвитку культури:
Післявоєнна нестабільність - песимізм => ірраціоналізм і містика => модернізм; - гуманізація.
Стабілізація - науково-технічний прогрес;
- демократизація культури; - “масова культура”
Світова економічна - криміналізація і аморалізм;
криза - криза фундаментальної науки, архітектури, кіномистецтва;
- державне регулювання наукових досліджень.
Період виходу з кризи і - боротьба демократичної і назрівання ІІ світової війни тоталітарної тенденції в культурі.
Філософська думка:
а) О. Шпенглер «Занепад Європи» – теорія циклічного розвитку історії.
М. Бердяєв «Машина і людина» – релігійно-філософська концепція історичного процесу - криза духовності; - «технізація» як ознака цивілізаційної стадії розвитку культури.
б) Ф. Ніцше – ніцшеанство - природні начала цивілізаційного розвитку; - культ сили => концепція «надлюдини».
в) К. Ясперс, М. Хайдеггер – екзістенціалізм - ворожість суспільства людині, трагізм людського буття; - «екзистенція» – існування людини в світі свідомості; - людина як носій тенденції до постійного самостворення, здійснення свободи.
г) В. Ленін, М. Бухарін, К. Каутський, Л. Троцький – марксизм - теорія імперіалізму і світової соціалістичної революції; - матеріалістичне розуміння історії; - класовість і партійність науки і культури.
Освіта, наука, техніка. Прагматичні підходи в освіті «Прогресивна асоціація народної освіти» (1919 р., США)
- свобода природного розвитку дитини; - зв’язок школи з сім’єю; - інтерес як головний мотив у навчанні; - «педагогіка співпраці» замість директивної педагогіки.
Увага держави до освіти. Національні освітні реформи.
Розвиток вищої освіти (за 1920-1940 рр. зростання в США кількості вузів в 2р., студентів – в 3р.)
Провідні західні університети: Гарвард, Стенфорд, Йєль (США), Оксфорд, Кембридж (Англія), Сорбона, Стразбург (Франція).
Історична наука: Школа «Анналів» (Франція, 1929 р.) Л. Февр і М. Блок
Хімія: Х. Карозерс (США) – поліамідні смоли («нейлон»)Г. Штаудінгер (Німеччина) – пластмаса та її промислове виробництво І. Ленгмюр (США) – поверхнева теорія адсорбції.
Фізика: Е. Резерфорд => Дж. Чедвік (Велика Британія) – відкриття нейтрона (1932 р.)Х. Юкава (Японія) – відкриття мезона (1935 р.)І. та Ф. Жоліо-Кюрі (Франція) – штучна радіоактивність (1934 р.)Е. Фермі (Італія – США) – ланцюжкова реакція ділення урану (1938-1942 р.)А. Енштейн (Німеччина – США) – теорія відносності, фотоелектронний ефект (1920)
Техніка: - Електроенергетика (Боулдер-Дам (США, 1936 р.) – найбільша ГЕС в світі, висота греблі – 222 м) - Автомобільний та авіаційний транспорт - Побутова техніка
Література: Лауреати Нобелівської премії: Т. Манн (Німеччина) – роман «Будденброки»Дж. Голсуорсі (Англія) – епопея «Сага про Форсайтів» І. Бунін (Росія) – роман «Життя Арсеньєва», щоденник «Кляті дні»Р. Тагор (Індія) – збірка поезій «Жертовні пісні»
- Критичний реалізм: А. Франс (Франція) романи «Злочин Сільвестра Боннара», «Повстання ангелів», «Боги прагнуть». - «Втрачене покоління»: Е. Хемінгуей (США) – романи «І сходить сонце», «Прощай, зброє», «По кому дзвонить дзвін» - Антифашистська проза: Е. М. Ремарк (Німеччина) – романи «На західному фронті без змін», «Повернення», «Три товариші», «Ніч у Ліссабоні» та ін. - Детективна література: А. Крісті, Ж. Сименон, Е. С. Гарднер та ін. - Сюрреалізм в літературі: (журнал «Літератюр» в Парижі: А. Бретон, Л. Арагон, П. Елюар, Ж. Превер)
Образотворче мистецтво
Особливості розвитку:
- Вплив суспільно-політичних і економічних процесів; - Відродження гуманістичної тенденції, розвиток реалізму; - Криза і оновлення модернізму; неотрадиціоналізм; - Протистояння тоталітарного і демократичного мистецтва; - Громадянський пафос мистецтва (національні і міжнародні творчі товариства, суспільна діяльність митців); - Прірва між елітарною та масовою культурою.
Реалізм. Пабло Пікассо (Франція) – «Мати і дитя», «Герніка» (1937 р.); Анрі Матісс (Франція) - «Інтер’єри», «Одаліски»; картини із серії «Місто», («Вокзал», «Чоловіки з вантажівками» та ін.), «Джоконда ключів» (1930 р.)
Модернізм. Абстракціонізм Пітер Мондріан (Голландія) – «Неопластицизм» (полотна за принципом «решітки»);
Амадео Модільяні (Італія) – футуризмВ. Сервакс (Бельгія), Л. Моголь-Надь (Угорщина), М. Габо і М. Певзнер (Росія) – «раціоналізм» (техніка коллажа).
ЕкспресіонізмК. Кольвіц, Ж. Грос, М. Бекман, О. Дікс (Німеччина)
Дадаїзм: (ірраціоналізм і антиестетизм)Маке Ернст (Німеччина-Франція-США) – «Пресвята Діва карає малого Іісуса», «Пієта, або Революція вночі», «Юрба», «Ангел вогнища» (техніка фроттажа та коллажа, кубізм, пуризм)
Сюрреалізм: (ірраціоналізм, містика, парадоксальність)яка конструкція з вареними бобами, або Передчуття громадянської війни».
Архітектура:Модернізм в архітектурі: футуризм (Італія), пуризм і неопластицизм (Франція), експресіонізм (Німеччина, Голландія), кубізм і декоративізм (Чехословаччина), конструктивізм і супрематизм (СРСР) – пріоритет форми над функцією (призначенням) будови.
Функціоналізм - «інтернаціональний стиль» (раціональність архітектурного рішення, демократизм, стандартизація та економія). 1928 р. Хартія сучасної архітектури
1933 р. Афінська хартія (сучасне місто: гармонія праці, житла, відпочинку і транспорту)
Вальтер Гропіус (Німеччина) – комплекс Баухаузу в Дессау, Імпенінгтон-колледж в Кембріджширі, Гарвардський університетський центр, офіс кампанії «Пан-Амерікен» (50-і рр. Франк Ллойд Райт (США) – «органічна архітектура» – Будинок прерій біля Чикаго, оселя Кунлея в Ріверсацді (гармонія будівлі і довкілля, нестандартні композиційні рішення). Ле Корбюз’є (Шарль Грі) (Швейцарія): «Будинок – це машина для житла»
Залізобетонний каркас => 1922 р. – проект «Сучасне місто» 1925 р. – проект «Місто-сад» (селище Пессаці під Бордо)проект будинку Ліги Націй у Женеві Будинок Центросоюзу і проект Палацу Рад у Москві Будинок Армії порятунку в Парижі (вперше – кондиціонери)Будинок Міністерства освіти в Ріо-де-Жанейро (вперше – жалюзі)Людвіг Міс вандер Рое (Голландія) – нова концепція просторуНімецький павільйон на Міжнародній виставці 1929 р. в Барселоні. Алвар Аалто (Фінляндія)
Бібліотека у Виборзі
Павільйон Фінляндії на Всесвітній виставці 1939 р. в Нью-Йорку
Хмарочоси в США: «Емпайр Стейт Білдінг» (Empire State Building) 1931 р. (102 поверхи, 381 м (з антеною – 449 м)) та Рокфеллер-центр 1935 р. (384 м) в Нью-Йорку.
Неокласицизм (30-ті рр.)
Кіно: 28. 12. 1895 р. – день народження кіно (брати Люм’єр в Парижі) 1896 р. – “парад столиць” (відкриття перших кінотеатрів)Родоначальник кіноіндустрії – Жорж Мельєс в Європі і Томас Едіссон в США. 1908 р. товариство “Фільм д’Ар” в Парижі – початок кіно як мистецтва1913 р. – Голлівуд (США) Перші режисери: Девід Гріффіт (1-й повнометражний фільм – “Народження нації” (1914), Томас Інс (творець вестерну), Мак Сеннет (американська кінокомедія). Перші кінозірки: Рудольфо Валентино, Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс. Чарльз Чаплін (“Золота лихоманка”, “Цирк”, “Вогні великого міста”, “Великий диктатор”) – “великий німий”6. 08. 1926 р. – перший звуковий фільм “Дон Жуан”З 1929 р. – вручення премій Оскар
Національні кіношколиСША: Історичне кіно: Джон Форд (“Диліжанс юного містера Лінкольна”, “Грона гніву”) Анімаційне кіно: Уолт Дісней
Франція: Сюрреалістичне кіно: Луїс Бунюель і Сальваадор Далі “Андалузький пес” (1929 р.), “Золотий вік”
Критичний реалізм: Рене Клер (“Під дахами Парижа”, “Солом’яний капелюшок”), Марсель Карне (“Набережна туманів”, “Північний отель”). сторичне кіно: Карл Дрейер (“Страсті Жанни д’Арк”), Жан Ренуар (“Велика ілюзія”, “Марсельєза”). Велика Британія:Олександр Корда – історичні стрічки “Приватне життя Генріха VIII”, “Рембрандт” та ін. Альфред Хічкок – кінодетективи “Людина, що знала надто багато”, “Леді зникає”.
Кіно в тоталітарних країнах:Німеччина: Макс Руттман “Німецька броня”
Фашистське кіно: “Молодий гітлерівець Квекс”, “Єврей Зюсс”, “Триумф волі”, “Олімпіада”, “Пікіруючі
бомбардувальники”, “Небесні пси”, “Бісмарк”.
Антифашистське кіно: “Полювання на людину”, “Кати не вмирають” (Фріц Ланг (США)).
Італія: Джовачино Форцано “Чорносорочечник”, “Травневе поле” З 1932 р. Венеціанський кінофестиваль (патрон – син дуче Вітторіо Муссоліні).
СРСР: Сергій Ейзенштейн “Панцерник “Потьомкін”” (1925 р. Олександр Довженко “Земля”, “Щорс” та ін.
Театр:
- Трагічний театр Гордона Крега (Англія): абстрактний філософський суперзміст, актор - “маска”, ідея трагічного цілого. - Епічний театр Бертольда Брехта(Німеччина) (“Матінка Кураж та її діти”): театр має тлумачити уроки історії, актор – Людина з великої літери.
- “Театр жорстокості” Антонена Арто (Франція) – магічний вплив на глядача мовою жестів. - “Театр абсурду” (Е. Іонеску, А. Адамов, С. Беккет): ігнорування сюжету,дії, увага до “космічного ладу” замість зв’язків людини з суспільством.
Музика: - арена боротьби традиціоналізму з модернізмом.
Нові течії в музиці: - Імпресіонізм (Франція): “Болеро” Равеля, “Парад” Саті, “Створення світу” Мійо. - “Нова діловитість” (конструктивізм) (Німеччина): Пауль Хіндеміт опери “Новини дня”, “Художник Матісс”)
- Брюїтизм: стихія шумових ефектівВидатні виконавці 20-30-х рр. :
Диригенти А. Тосканіні, С. Кусевіцький, С. Митропулос; співаки Ф. Шаляпін, Е. Карузо, С. Крушельницька; піаністи С. Рахманінов, Е. Гілельс, В. Горовіц, А. Рубінштейн; скрипалі І. Хейфець, Д. Ойстрах. 20-і роки – “епоха джаза” (США). Джаз народився в 70-90-і рр. з 3 джерел: “регтайму”, блюзу та релігійних спірічуелсів. Джаз-бенди (“ORIGINAL DIXIELAND JASS BAND”, 1917 р.)Основна музична форма – тема з варіаціями.
Течії в джазі:20-і рр. хот-джаз (імпровізаційний джаз, що виконували непрофесійні музиканти-негри) світ-джаз (комерційний джаз білих професіоналів Бродвея)
Найвідоміші джазмени 20-х рр. – Луї Армстронг і Дюк Еллінгтон.
30-і рр. Свінг (вишуканий, елітарний джаз). Бені ГудменСимфоджаз – синтез європейської музики і джазу. Джордж Гершвін “Рапсодія у блюзових тонах”, “Американець у Парижі”, опера “Поргі і Бесс”.
1935 р. – початок оперного мистецтва в США.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України