Історія України опорні конспекти 9 клас
Музика в пошуках українського мистецького стилю
1. У музичному мистецтві продовжували жити культурні традиції минулого, які дбайливо зберігали кобзарі, бандуристи, лірники. Найвидатніші з них: Остап Вересай, Іван Крюковський, Андрій Шут та інші.
У піснях, переказах, легендах, думах вони продовжували оспівувати героїчне минуле, боротьбу за соціальне і національне визволення.
2. Осередками розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, в яких багато уваги приділяли вивченню нотної грамоти і теорії музики.
3. Було випущено перші фольклорні збірники:
• М. Цертелєва “Досвід збирання старовинних малоросійських пісень”;
• М. Максимовича “Малоросійські пісні” та інші;
• на західноукраїнських землях фольклорним виданням був збірник “Русалка Дністрова”, що надрукувала “Руська трійця”;
• учасник польського визвольного руху в Галичині Жегота Паулі на основі власних записів видав збірник українських пісень.
4. У Наддніпрянській Україні з’явилися перші музичні товариства, які проводили концертну діяльність:
• Філармонічне товариство в Одесі (1842 p.);
• Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві (1848 p.).
5. Київський педагог і композитор Й. Витвицький написав варіації на теми народної пісні “Зібралися всі бурлаки”.
6. Почався розвиток української симфонічної музики.
У 1809 р. в Одесі з нагоди відкриття театру зі своєю симфонією, побудованою на українських народних піснях, виступив М. Овсянико-Куликовський.
7. Розвивалося хорове мистецтво. Великого поширення воно набуло на західноукраїнських землях:
• хорові самодіяльні та професійні колективи діяли в усіх найбільших містах Галичини, Північної Буковини, Закарпаття. Вони виконували в основному церковну музику, однак намагалися співати і народні пісні;
• найпопулярнішим був перемишлянський хор під керівництвом чеського музиканта Алоїза Нанке;
• 3 838 р. у Львові було організовано Товариство сприяння музиці.
8. 3 великими концертами виступали хори Київської академії, Переяславської семінарії та інші.
9. У цей період у Галичині плідно працював М. Вербицький - автор 12 оркестрових рапсодій на українські теми, кількох оперет і багатьох композицій для хору. Саме він написав 1863 р. музику до широковідомого народного гімну “Ще не вмерла Україна”, який нині є гімном Української держави.
10. Навесні 1838 p. М. Глінка перебував в Україні, щоб відібрати співаків.
Він набрав для капели 19 хлопчиків і двох дорослих. Серед них був і С. Гулак-Артемовський — небіж письменника П. Гулака-Артемовського, який згодом став родоначальником української національної опери.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України