Історія України опорні конспекти 9 клас

Участь українців у виборах до австрійського парламенту

Унаслідок революції населення Західної України здобуло право взяти участь у виборах до австрійського парламенту. У липні 1848 р. відбулися вибори до австрійського парламенту, до якого потрапило 39 українців на 96 послів із Галичини.

Серед них:

27 селян, 9 священиків, 3 інтелігенти.

Від Буковини з 8 депутатів 5 були українцями (всі — селяни).

1. Найважливіше питання, вирішене парламентом — скасування панщини. Депутати-українці жваво обговорювали це питання (депутат Іван Капущак зі Станіславщини на засіданні парламенту заявив, що поміщики не мають права на викуп за звільнення селян).

2. Українські депутати запропонували парламентові розглянути питання про територіально - національний поділ Галичини на східну — українську і Західну — польську.

3. У Східній Галичині запропонували утворити свій сейм і уряд.

4. 28 жовтня 1848 р. парламентарі уклали спеціальний меморандум про поділ Галичини на східну і західну частини.

5. Було зібрано 200 тис. підписів на підтримку поділу Галичини. Українське питання в парламенті вирішено не було.

Меморандум — документ, пам’ятна записка з Викладом поглядів щодо того чи іншого питання.

Березень 1849 р. Уряд розігнав парламент.

Львівське збройне повстання

(1—2 листопада 1848 р.)

Повстання у Львові вибухнуло у відповідь на жовтневі події у Відні. У Львові з’явилися барикади.

Урядові війська 1 листопада відкрили вогонь по цивільному населенню, а 2 листопада протягом 2,5 годин вели артилерійський обстріл міста. Було вбито 55 осіб, поранено 75.

У місті почалися пожежі. Згоріли:

будинок університету; цінна університетська бібліотека; театр; політехнічна академія; міська ратуша.

О 15-й годині повстанці капітулювали, бо сили були нерівні. На другий день місто було взято в облогу, почались арешти. Декілька сотень осіб було віддано до військового суду, національну гвардію розпущено, заборонено збори і політичні товариства.

10 січня 1849 р. всю Галичину було оголошено в стані облоги.

Значення революції 1848—1849 pp.

1. Було скасовано панщину і кріпосні повинності.

2. Аграрна реформа сприяла розвиткові ринкових відносин.

3. Революція справила значний вплив на соціально-економічне та політичне становище західних українців.

4. Селяни здобули громадянські права.

5. Широкі маси населення долучилися до політичного життя.

6. Українці здобули право взяти участь у виборах до парламенту.

7. Зросли національна свідомість українців і досвід політичної боротьби.

8. Вперше було створено політичну національну організацію українців — Головну руську раду.

9. Революція сприяла піднесенню національно-визвольної боротьби народу, зближенню українців Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття.

Наступ реакції

1. Новий австрійський монарх Франц-Йосиф скасував усі завойовані на початку революції демократичні свободи. Було проголошено, що тільки імператор може надавати права і свободи громадянам.

2. Скасовано конституцію і відновлено колишню централізаторсько-бюрократичну систему.

3. У березні 1849 р. розігнано парламент.

4. Улітку 1851 р. розпущено Головну руську раду.

5. До 1851 р. повністю відновлено абсолютизм.

6. У 1867 р. австрійський уряд надав право самоврядування Угорщині та віддав їй Закарпаття.

Українські національні здобутки знову зійшли нанівець.

Висновки

1. Незважаючи на поразку, революція 1848—1849 pp. мала важливе значення для населення західноукраїнських земель.

2. Завоювання 1848 р. стали основою для подальшого розгортання національно-визвольного руху.