Історія України опорні конспекти 9 клас
Особливості розвитку культури
Особливості духовного та суспільного життя мешканців краю потрібно порівнювати з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
Ось деякі дані, які можна використати вчителю, характеризуючи свій край і порівнюючи їх з загальними даними в Україні:
1. Царизм гальмував розвиток освіти в Україні, і насамперед тим, що забороняв навчання рідною мовою.
За переписом 1897 р. в Україні було 87% неписьменного населення, рівень грамотності в різних регіонах коливався від 15,5 до 27, 9% населення, середню освіту мали 1% населення, вищу — близько 0,1% населення.
У 1890 р. неграмотними у Східній Галичині були 66,4% населення, на Буковині — 75%.
2. На Закарпатті наприкінці XIX ст. було лише 40 українських шкіл, а читати й писати вміло лише 27,5% населення.
3. На західноукраїнських землях у жодному вищому навчальному закладі викладання не велося українською мовою.
4. Уповільнений розвиток вищої освіти гальмував зростання в країні науки і культури, які за умов розвитку капіталізму стали конче необхідними.
Ціною великих зусиль і невтомною працею за цих несприятливих умов окремі вчені досягли світових висот науки.
Учні доходять висновку, що рівень освіти був низьким, а середня і вища школа для трудящих недоступною. Доповнивши і конкретизувавши ці положення місцевим матеріалом з рідного села, міста, учитель робить узагальнювальні висновки про те, що царизм, австрійський уряд гальмували рівень розвитку освіти в Україні.
5. Неподалік Вінниці є невеличке село Вишеньки. У своєму маєтку тут прожив з 1866 р. останні дні свого життя світоч вітчизняної медицини Микола Іванович Пирогов. Нині у старовинному будинку розміщено музей Пирогова — природознавця, педагога, громадського діяча, почесного члена кількох європейських академій, лікаря від Бога.
За сімдесят років свого життя він врятував тисячі людей. Випускник медичного факультету Московського університету, він створив першу в Росії хірургічну школу. Виконував свій лікарський обов’язок під час бойових дій на Кавказі й у Севастополі, в Туреччині та Болгарії.
Він першим відкрив медицину для жінок, розпочавши рух сестер милосердя.
У своєму маєтку у Вишеньках М. Пирогов відкрив лікарню й аптеку для безкоштовного лікування.
За кілометр від маєтку розташована церква — усипальниця М. І. Пирогова, забальзамованого новим способом, який він винайшов.
6. Учителі різних регіонів можуть використовувати альбом „Українське образотворче мистецтво” або інші художні видання.
Ось учні розглядають репродукцію з картини М. Мурашко „Над Дніпром”. Тихий, але могутній Дніпро... На зеленому березі теж усе тихо й спокійно. Навіть постаті людей завмерли в тиші. Але скільки світла, радості й чарівності! Як тонко виписані всі деталі пейзажу. Недаром художник був відомим своїм нахилом до глибокого вивчення природи і життя. В такому самому стилі написані й інші його картини.
Ось картина М. Пимоненка з цього альбому „У похід”.
Тут показано не просто воїнів, які вирушають у похід, а зображено широку гаму почуттів простих людей села. На передньому плані молодий воїн. Він зніяковів і засмутився, бо схиливши до нього голову, гірко плаче його наречена. А далі праворуч зображено цілу родину, яка з сумом і тривогою відправляє в похід свого молодого годувальника. Вся картина з високою майстерністю і сердечністю зображує українське село того часу.
7. У багатьох школах є можливості провести урок, використавши експозиції художнього, історичного, краєзнавчого, меморіального або шкільного музею.
8. Учитель може організувати і заняття семінарського типу, коли учні самі виступатимуть з короткими доповідями з окремих питань теми. За повідомленнями учнів потрібно організувати жваве обговорення.
9. Велика роль літератури, характерними рисами розвитку якої були:
• різноманітність художніх напрямів — романтизму, натуралізму, просвітницького реалізму. Багато творів цього періоду мали синтетичний характер, поєднуючи елементи реалізму та романтизму;
• наявність індивідуальних стилів письменства;
• поява нових тем та проблематики;
• демократизація та гуманізація літератури;
• сприйняття людини як найвищої цінності і намагання просвітити народ щодо його прав. Багато письменників виступають на захист цих прав, закликають не миритися з насиллям та сваволею панівних класів, Піднімають народ на боротьбу за вільне життя;
• відбувається ускладнення художніх форм;
• політизація літературної творчості. Стає відчутним тісний зв’язок літератури з політикою.
Учителі на прикладах письменників свого краю оцінюють їхню творчість на основі характерних , рис розвитку літератури цього періоду.
Учні готують такий матеріал:
1. Хто з відомих діячів науки чи культури проживав у регіоні або був родом з нього?
2. У якій галузі й чим вони відзначилися?
3. Якими джерелами ви користувалися, щоб дізнатися про діячів свого краю?
4. Які твори художньої літератури описують про події, що відбувалися у нашому краї?
