Історія України опорні конспекти 9 клас

Соціальний склад населення

1. Основну групу населення України становило селянство, яке розшаровувалося на багатіїв, середняків та бідняків:

• бідняки (їх було 1,5 млн селянських господарств), володіли 2/5 всієї площі надільної землі;

• середняків було 550 тис. дворів, вони були власниками 1 /4 площі надільної землі;

• багатіїв було 4'48 дворів, які зосередили в своїх руках 40% усіх надільних і приватних земель.

Селяни України часто протестували проти грабіжницької реформи. За період з 1861 р. по 1870 р. в Україні було 2871 заворушення.

Кількість підпалів поміщицьких маєтків з 1864 р. по 1868 р. зросла у 7 разів.

У Правобережній Україні у Вінницькій області заворушення відбувалися у 159 селах краю. Лише в колишньому Ольгопільському повіті виступило 20 тис. осіб.

Велике було повстання в Південній (Степовій) Україні у травні — червні 1861 р. в с. Обиточному Бердянського повіту на Херсонщині. Про це повстання художник Бернадський намалював картину.

2. Швидко формується клас найманих робітників. Джерелом його формування були:

• обезземелене селянство;

• розорені ремісники;

• міська біднота.

Важка праця робітників на шахтах Донбасу, де робочий день тривав 14, а на деяких промислових підприємствах і 18 годин на добу.

Заробітна платня була низькою. Один шахтар на день добував вугілля на 400 крб., а отримував не більше ніж 20.

По 13, 14 годин працювали робітники на суконно-панчішних, тютюнових фабриках і у скляному виробництві та й на інших підприємствах.

Можна використати повість І. Нечуя-Левицького „Микола Джеря” про важке життя робітників на цукрових заводах.

„потомлені бурлаки увійшли у містечко.

— Ставаймо тут на роботу в сахарні, — промовив Джеря. — Ми зайшли вже далеко від Вербівки. Тут не знайде нас пан... Бурлаки зайшли в казарми. Казарми, довгі без міри, були ще поганіші, ніж на стеблівській сахарні. В хаті було повно бруду, як у свинюшниках; там стояв чад од махорки, од гнилої соломи, од нечистої одежі, од кислого борщу, бурлацьких онуч”.

3. Дворяни.

У 1785 р. козацькій старшині було надано привілеї російських дворян. Нове українське дворянство вело боротьбу за збереження своїх станових прав і це створювало сприятливі умови для розвитку українського національного руху.

4. Підприємці.

Учитель може використати дані про підприємців свого краю, можливо про їх меценатство.

5. Міщани.

6. Купецтво.

Важливу роль у ярмарковій торгівлі відігравали купці, чисельність яких зростала. Зростали суми зосереджених у їхніх руках капіталів.

7. Лихварі.

8. Духовенство.

У 1786 р. було проведено секуляризацію монастирських землеволодінь, що завдала сильного удару по українській духовній еліті.

Секуляризація — перетворення монастирських землеволодінь на державні.

Еліта — верства суспільства, що виділялася серед інших своїм суспільним становищем.

З’ясувавши загальні особливості соціального складу свого регіону, вчитель звертає увагу на соціальний склад населення свого міста, села, селища.