Історія України опорні конспекти 9 клас

Особливості модернізації регіону і краю

Основні події та історичні процеси в краї необхідно співвідносити з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

У цій темі подано деякі загальні закономірності та фактичний матеріал з окремих регіонів України, який потрібно до-

повнити краєзнавчим матеріалом з історії свого села, селища, міста тощо.

1. Були залишки кріпосництва, які полягали в:

• збереженні великого поміщицького землеволодіння;

• значних відробітках тимчасовозобов’язаних селян;

• закабаленні селян викупними платежами;

• зменшенні наділів селян.

Душили селянина й податки та недоїмки (залишки минулорічних податків).

Тоді в селянина забирали все майно і продавали за безцінь для покриття недоїмок.

У всіх регіонах України можна розглянути з учнями картину художника В. Пукірьова „Збирання недоїмок”.

На картині зображено як фон розорену оселю і примітивні знаряддя праці. Сюди в оселю прийшли жорстокі й байдужі до долі селянина царські урядовці. їх начальник дає вказівку вивести з двору корову — останню годувальницю багатодітної сім’ї, яка ще залишилася в господарстві. Ні благання селянина, ні плач його дружини, ні розпач дочки, ні оцепеніння старої матері та малих дітей — ніщо не зупинить цих бездушних царських урядовців, не припинить остаточне пограбування сім’ї селянина.

Бесіда за картиною

• Як художник показав бідність і розорення селянина?

• Якими показано на картині представників влади?

• Що переживає сім’я селянина?

Учні роблять висновок, що в такий спосіб остаточно розорювалась зубожіла селянська родина.

Учні дають відповідь на запитання.

1. Яке господарство в пореформений період розвивалося, а. яке занепадало?

2. Як високі викупні платежі за землю після реформи 1861 р. впливали на становище селянина?

Разом з учнями вчитель робить висновок про успішний розвиток капіталістичного великого господарства.

Учні готують повідомлення на тему

1. Які зміни відбулися в сільському господарстві після реформи?

2. Які позитивні й негативні наслідки проведення реформи у краї?

3. Як відбувалися модернізаційні процеси в окремих регіонах України?

Учнівські проекти

• Розгортання буржуазних реформ у краї.

• Формування української нації на прикладі свого регіону та своєї місцевості.

• Зміни соціального складу населення другої половини XIX ст. в краї.

• Політизація суспільного життя в краї.

• Посилення тиску державних структур на населення краю.

Деякі дані з особливостей модернізації регіонів України в другій половині XIX ст.

Учитель порівнює особливості модернізації свого регіону й особливості розвитку свого села, селища, міста, містечка тощо.

Лівобережна та Слобідська Україна

1. Дрібні селянські господарства не могли обробляти і тих мізерних клаптиків землі, які вони мали.

У 70-х роках XIX ст. на 10 десятин орної землі у селян було 6 сох, 57 кіс і серпів і 5 голів робочої худоби. На їхніх землях були низькі врожаї, що призводило до хронічного голодування, до остаточного зубожіння і перетворення селян на батраків.

2. Поміщики намагалися встановити наділи менші від тих земельних ділянок, які селянам належали до реформи.

3. Після реформи у Полтавській губернії наділи селян були зменшені на 37%.

4. Викупні платежі перевищували дореформені ціни на землю у 1,5; 2; 2,5 разу. У Полтавській губернії — в 5 — 6 разів, у Харківській — майже у 8 разів.

Правобережна

Україна

1. Ще до реформи поміщики значно зменшили селянські наділи, такими вони дісталися селянам і після скасування кріпосного права.

2. Селянські наділи були такими мізерними, що про них склалися навіть приказки:

„Поля — що й курці лапою ніде ступити ”.

„Тіснота така, що з стріхи на чужий город капає”.

3. Після реформи селяни залишалися тимчасово зобов’язаними і змушені були ходити на панську роботу, виконувати інші старі повинності.

4. Високі викупні платежі за землю: перевищення становило 25,4%, у Волинській губернії—11,4%.

Південна

(Степова)

Україна

1. Уся територія Катеринославської, Таврійської та Херсонської губерній поділялася на три смуги: нечорноземну, чорноземну і степову. Землю ділили тільки за чоловічим населенням. Найменший наділ був у чорноземній смузі, найродючішій. Наділ становив від 3 до 6,5 десятини.

2. У Катеринославській губернії викупна ціна за землю після скасування кріпосного права перевищувала ринкову в 7 разів.

3. Переважала капіталістична система виробництва.

4. Сюди переселялося багато населення з російських губерній. Цьому сприяли таємні розпорядження царських властей, у яких прямо рекомендувалося державні (казенні) землі „віддавати переселенцям із внутрішніх російських губерній, місцеве ж збідніле населення... переселяти в інші частини Росії”.

Галичина,

Північна

Буковина,

Закарпаття

1. На користь поміщиків після реформи забирали ліси, луки тощо.

2. У другій половині XIX ст. , щоб збільшити урожайність полів, набула поширення пропаганда агрономічних знань. З’явилися навчальні заклади агрономічного профілю (наприклад, сільськогосподарська школа в Дублянах). Активізувало свою діяльність створене у 40-х роках у Львові Господарське товариство. Почала видаватися сільськогосподарська література.

3. Переорієнтації великих господарств на ринок сприяли новостворені банки: Крайовий, Рільничо-кредитний, Буковинський задатковий, Дрібновласницький державний іпотечний тощо.

4. Для пожвавлення торгівлі була створена селянська постачально-збутова кооперація, яка організовувала торгівлю м’ясо-молочними продуктами.

5. У Львові було утворено „Народну торгівлю” (1883 р.) з філіями в різних містах та сотнями крамниць.

6. Кооперативні спілки, які виникали на західноукраїнських землях, скуповували у своїх членів сільськогосподарську продукцію, а їм постачали добрива, машини, сортове насіння, зумовлюючи розклад натурального господарства і прилучення їх до ринкових відносин.