Історія України опорні конспекти 9 клас

Театр

1864 р. У Львові розпочала свою діяльність перша в Галичині українська професійна трупа “Руська бесіда” на чолі з О. Бачинським.

Це був перший професійний театр Західної України.

Він успішно працював, незважаючи на те, що не мав постійного приміщення, на матеріальну незабезпеченість та постійний контроль поліції.

1882 p. М. Кропивницький створив у Єлисаветграді першу в Лівобережній Україні національну професійну трупу за участі М. Заньковецької, М. Старицького, М. Садовського, А. Максимовича, та інших. Особливо вражала глядачів своїм, талантом М. Заньковецька, з характерним високим рівнем майстерності, художньою переконливістю, щирістю переживань, глибоким проникненням у суть образу.

Наприкінці XIX ст. виникли трупи А. Садовського, П. Саксаганського, І. Карпенка-Карого. Вони гастролювали Україною та за її межами (в Росії, Білорусі, Грузії, Польщі). Аматорські гуртки і трупи існували у Києві, Одесі, Харкові, Полтаві, Ніжині, Чернігові та інших містах. Українські драматичні трупи ставили не лише п’єси, а й українські опери, що мало важливе значення, за умов відсутності національних оперних театрів.

1883 р. Незважаючи на визнання глядачів та театральних фахівців, київський генерал-губернатор заборонив гастролі трупи М. Кропивницького на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Волині та Поділлі і ця заборона діяла аж до 1893 року. 1891 р. У Києві було організовано перший постійний російський театр М. Соловцова.

Українські драматичні колективи сприяли піднесенню музичної культури, бо широко пропагували українську пісню, музику, ставили оперні спектаклі.

В українському театрі співіснували тенденції побутовизму, романтизму, сентименталізму, реалізму тощо.