Історія України опорні конспекти 9 клас

Драматургія

Значним явищем української драматургії другої половини XIX ст. стала творчість великих майстрів слова.

Михайло Старицький (1840 — 1904) зображав життя українського села. Написав “Тараса Бульбу”, “За двома зайцями”. Відомі його історичні п’єси: “Богдан Хмельницький”, “Маруся Богуславка”, “Оборона Буші”. Всього написав 25 п’єс.

Марко Кропивницький (1840 — 1910) — його творчість стала визначним явищем у драматургії. З цим іменем пов’язане становлення українського театру. Написав 40 п’єс. Великої популярності набули його драми: “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”, “Глитай, або ж павук” та інші.

І. Карпенко-Карий (1845 — 1907) увійшов в історію української культури борцем за національний театр, творцем соціальної драми та комедії. Написав близько 20 п’єс. Його комедії “Сто тисяч”, “Мартин Боруля” та п’єси “Хазяїн”, “Бурлака” стали класикою. Чудово змалював образи українських жінок у “Наймичці”, “Безталанній”. Ці зразки соціально-побутової драми і сатиричної комедії актуальні й нині.

Драматичні твори писали І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, І. Франко.

У драматичних творах І. Франка “Украдене щастя”, “Учитель”, “Кам’яна душа” відображено картини народного життя, суспільні процеси, що відбувалися у західноукраїнських землях.