Історія України опорні конспекти 9 клас

Початок трудової еміграції

Еміграція — переселення, виїзд із Батьківщини до інших країн.

Починаючи з другої половини XIX ст., з Наддніпрянщини переселенці як стихійно, так і організовано переселялися в східні і південно-східні окраїни Російської імперії.

Причини трудової еміграції

1. Аграрне перенаселення, нестача земель.

Селяни почали шукати вільні землі для сільськогосподарського обробітку.

2. Нестерпний соціально-економічний і політичний гніт, що панував в Україні в період утвердження ринкових відносин.

3. Після реформ 60—70-х років XIX ст. в масах зростало почуття особистої громадянської свободи і вони шукали її на нових землях.

4. У другій половині XIX ст. стався демографічний вибух. Чисельність населення за 40 років зросла на 40%.

Напрямки трудової еміграції

Відбувалася масова трудова еміграція з Наддніпрянщини в різні частини в межах Російської імперії:

• на Кавказ — тут українців у другій половині XIX ст. було 1 млн 300 тис. осіб;

• у Нижнє Поволжя — сюди переїхало з України майже 400 тис. осіб;

• у Казахстан та Середню Азію — 100 тис. українців;

• у Сибір і на Далекий Схід - активізувалося наприкінці 80-х років XIX ст., бо в Україні загострилася селянсько-земельна проблема. Потік переселенців зріс після введення Транссибірської магістралі. Українців тут поселилося 225 тис.

Вони компактно заселили територію від узбережжя Японського та Охотського морів до Забайкалля — так званий Зелений Клин.

Висновки

1. Українці зробили значний внесок в освоєння далекосхідних земель та інших окраїн Російської імперії (висушували болота, освоювали цілинні землі, викорчовували ліси тощо).

2. На місця нових поселень селяни приносили свій господарський досвід, свою культуру, звичаї й традиції.

3. На нових теренах українці запроваджували нові культури, які раніше там не вирощували: гречку, кукурудзу, цукрові буряки, полуниці, помідори тощо.

4. Східна українська діаспора становила:

1858 р. — 2 млн 299 тис. душ,

1900 р. — 4 млн 370 душ.