Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

МУЗИКА

1. Розвиток музичної культури в післявоєнний період найтісніше пов’язаний з технічними вдосконаленнями в звукозаписуванні й відтворенні музичних творів. Серед пристроїв, що дають змогу точно відтворювати записаний звук, компакт-диски і цифрові аудіокасети.

2. У музичній культурі післявоєнних років поряд із розвитком традиції класичної музики завоювало популярність багато нових напрямків і стилів:

• музичний експресіонізм, засновником якого є австрійський композитор і теоретик А. Шенберг. Його музика засновувалася не на восьми-, а на дванадцятитоновій системі. Ідеї А. Шенберга відобразилися на творчості багатьох композиторів другої половини XX ст. (Лучіано Беріо, Луїджі Ноно та ін.);

• рок-й-рол — утворився на основі поєднання негритянської побутової танцювальної музики (ритм-енд-блюз), музики білих поселенців (кантрі-мюзик), а також джазової музики. У 1954 р. вийшла перша платівка майбутнього короля рок-н-ролу Елвіса Преслі.

3. З 50-х pp. широкої популярності у світі набула рок-музика, яка розвинулася із стилю рок-н-рол і народилася у США піснею Білла Хейлі та стала формою протесту молоді.

Рок (з англійської) — хитатися, труситися — характерна динамізація ритму. У 80-90-х pp. рок представлений великою кількістю стильових форм, регіональних і національних різновидів:

• панк-рок — музика, пов’язана з рухом хіпі 60-х років;

• брейк-рок — походить від манери танцювати;

• джаз-рок — поєднання джазу і року;

• фольк-рок — використовують фольклор, народні традиції;

• арт-рок — намагаються пристосуватися до класичного мистецтва, зблизитися з ним;

• рок-опера — поєднання класичного й сучасного стилів. Знаменитою є рок-опера Е. Уейбера і Т. Райса “Ісус Христос — суперзірка”;

• мейнстрім-рок — зберігають традиції класичного року;

• поп-рок — належить до сфери поп-культури;

• важкий рок — концерти перетворюються на рухливі й галасливі вистави чудернацько одягнених виконавців, супроводжуються голосною музикою, ритми якої стають дедалі гучнішими. Миготіння десятків різнобарвних прожекторів.

• “металісти” — агресивна, приголомшлива своєю силою музика.

4. Поп-музика — популярна музика. Під цією назвою об’єднуються всі напрямки комерційного музичного мистецтва. Ця музика, проста і доступна, використовує мотиви міського фольклору, а також елементи джазу і блюзу. Знамениті групи “Бітлз”, “Пінк Флойд”, “Ролінг Стоунз” та ін. Своїм зовнішнім виглядом, манерою поведінки, стилем одягу, вільним зверненням до слухачів вони підкреслювали зв’язки з низами суспільства, а тому здобули велику популярність серед молоді. Поп-музика перетворилася на гігантську індустрію, яка приносить величезні прибутки виконавцям музичних творів і тим, хто їх тиражує.

Джаз — вид музичного мистецтва, що склався у США на основі синтезу європейської й африканської музичних культур. Основні риси — поліритмія, темброва своєрідність.

Блюз (від англ. blues — меланхолія) — лірична пісня американських негрів сумного змісту. Стала одним із жанрів джазової музики у XX ст.

5. Значного поширення набула електронна музика, де композитор перетворюється на своєрідного інженера-оператора, який керує електронними машинами, а не оркестром. Батьківщиною електронної музики стала ФРН.

6. У соціалістичних країнах переважав класичний напрямок, композитори і музиканти були обмежені у формах для власного самовираження. Але розвивається і рок-музика, поширена в 60-х pp. Вона критикувалася офіційною ідеологією як прояв реакційної буржуазної культури. З початком політики гласності і перебудови рок-музика стала неодмінним компонентом культури всіх соціалістичних країн та всіх республік, що входили до складу СРСР.

Висновки

Художня культура, кіномистецтво, театр, музика:

• сприяють формуванню творчої свідомості людини;

• розвивають естетичні смаки, ціннісні орієнтації;

• всебічно впливають на людину — її почуття, розум, волю;

• постають потужним стимулом творчого самовдосконалення й самореалізації особистості;

• сприяють зростанню рівня вихованості, освіченості особистості, її духовності.