Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

КІНЕЦЬ “ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ” (друга половина 80-х-90-ті pp.)

Середина 80-х pp. Відносини між двома державами — СРСР та США — почали набувати нового характеру, який відповідав сучасним цивілізованим нормам.

Причини встановлення нового характеру відносин між США та СРСР

1. Усвідомлення світовою спільнотою згубності ідеї насильницького розв’язання протистояння між Сходом і Заходом, розуміння фатальності воєнного конфлікту.

2. Економічна неспроможність СРСР та його союзників, економіка яких значно відставала від економіки розвинених демократичних країн.

3. Неоправдані військові затрати важким тягарем лягали на плечі народів.

4. Прихід до влади нового радянського керівництва на чолі з М. Горбачовим, яке прагнуло припинення “холодної війни”.

5. Політика “нового політичного мислення” у міжнародних відносинах радянського керівництва на чолі з М. Горбачовим, згідно з якою:

• надавалися пріоритети загальнолюдським цінностям;

• світ визнавався єдиним і взаємозалежним;

• СРСР залучався до Гельсінського процесу захисту прав людини;

• обмежувалося виробництво ядерної зброї та її випробування;

• скорочувалися звичайні види озброєнь;

• визнавався за народом кожної країни його власний соціально-економічний і політичний вибір;

• відбувалася деідеологізація та демократизація міжнародних стосунків;

• не допускалося вирішення міжнародних конфліктів за допомогою сили;

• розпочався процес пошуку компромісів у вирішенні світових проблем;

• у міжнародній політиці визнавався принцип взаємної безпеки.

Висновки

1. Вперше за післявоєнну історію вдалося домовитися про початок роззброєння, що було наслідком нового співвідношення сил у світі.

2. Перемога нового політичного мислення у зовнішній політиці СРСР, реальні кроки щодо втілення його в життя привели до завершення на початку 90-х pp. періоду “холодної війни” між Сходом і Заходом.

Значення припинення “холодної війни”

1. Зменшилася загроза виникнення третьої світової війни.

2. Знизилися витрати на гонку озброєнь.

3. Покращилися відносини між державами у різних галузях.

4. Велика увага приділяється гуманітарним аспектам міжнародних відносин і становленню нового загальноєвропейського процесу, єдності світу.

5. СРСР дістав поразку у “холодній війні”, відбувся розпад СРСР і соціалістичної системи.

6. Відбувається становлення єдиного світового ринку, заснованого на ринковій економіці, приватній власності та конкуренції.

Нова геополітична ситуація в світі після завершення “холодної війни” і краху комуністичного блоку

Кінець 80-початок 90-х pp. — крах комунізму у Східній Європі, розпад СРСР й утворення на його руїнах 15 нових незалежних держав. Рухнула система, яка трималася на насильстві, примусі, зневажанні прав і свобод громадян.

З розпадом комунізму зникли:

• “холодна війна”;

• конфронтація “Схід — Захід”;

• двополюсність світу. Різко посилився міжнародний вплив США, який став єдиним військово-політичним лідером світу;

• піднялася хвиля національно-визвольного руху на теренах колишнього СРСР, Югославії. У кривавих конфліктах та війнах розпалася Югославія, цивілізовано розійшлися чехи і словаки, утворивши 1 січня 1993 р. свої національні держави.

1990 р. Створено Європейський банк реконструкції та розвитку, щоб фінансово сприяти розвиткові ринкової економіки країн Східної Європи. Західні країни підтримали нові посткомуністичні уряди кредитами та гуманітарною допомогою.

Травень 1988 — березень 1989 pp. СРСР вивів свої війська з Афганістану.

Квітень — травень 1989 р. Припинила свою діяльність Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ).

5-6 липня 1990 р. Лондонська конференція глав держав НАТО прийняла декларацію про радикальні зміни у своїй військовій доктрині. Країни НАТО зобов’язувалися не нападати на інші держави, а ядерне, озброєння оголошувалося “зброєю екстремальної ситуації”.

3 жовтня 1990 р. Відбулося об’єднання Німеччини, що стало великою міжнародною подією, яка змінила політичну карту світу.

19 листопада 1990 р. Підписання учасниками Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ — з грудня 1994 р. ОБСЄ) Договору про звичайні збройні сили в Європі, що визначав колективні рівні НАТО та ОВД.

19-21 листопада 1990 р. Відбулася загальноєвропейська зустріч представників країн — учасниць Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), на якій було прийнято “Хартію для нової Європи”.

Цей документ проголосив закінчення ери конфронтації і розколу Європи та початок епохи демократії, миру і єдності на континенті.

1990 р. Розпочалося виведення радянських військ із Східної Європи.

1991 р. Проголошено нову стратегію НАТО, розпочався процес розширення НАТО на Схід. Посилився вплив США і НАТО на вирішення міжнародних проблем.

1 липня 1991 р. Розпався військово-політичний блок соціалістичних країн — Організація Варшавського Договору (ОВД).

Висновки

1. Народні антитоталітарні демократичні революції в країнах Центральної та Південно-Східної Європи, об’єднання Німеччини, розпад СРСР, зникнення “соціалістичного табору”, припинення “холодної війни” — все це визначило нову розстановку політичних сил в Європі та в світі.

2. Припинення фінансування і підтримки Москвою прокомуністичних режимів ліквідувало напруженість у багатьох районах світу.

Місце країн Центральної та Східної Європи в загальноєвропейському процесі інтеграції Нову європейську безпеку будують за допомогою таких організацій, як ЄС, НАТО, ООН, ОБСЄ. Членами багатьох з цих організацій є країни Центральної та Східної Європи.

1. Найбільш масовою і впливовою світовою організацією є Організація Об’єднаних Націй (ООН), яка покликана забезпечувати міжнародний мир і безпеку, врегульовувати міжнародні конфлікти. Вона здійснює:

• миротворчі функції, гуманітарну допомогу;

• ліквідацію локальних конфліктів;

• боротьбу зі світовим тероризмом;

• сприяє розвиткові міжнародного співробітництва;

• розв’язує глобальні проблеми сучасності.

2. Лютий 1992 р. 12 країн — учасниць “Спільного ринку” підписали в Маастрихті (Нідерланди) договір про Європейський Союз (ЄС).

Нині членами ЄС є 25 країн Європи. Умови вступу до ЄС:

• стабільність державних і громадських інститутів;

• гарантії демократії, верховенство закону, дотримання прав людини;

• нормально функціонуюча ринкова економіка;

• здатність витримати конкуренцію всередині єдиного ринку.

Сьогодні ЄС — це 30% світового ВВП і 20% світової торгівлі. Різниця доходів на душу населення між найбільш і найменш розвиненими країнами у ЄС становить 5:1.

3. Організація Північноатлантичного пакту (НАТО). Припинення “холодної війни” привело до трансформації НАТО, яка слугує військовою силою системи колективної безпеки, відіграє важливу роль у підтримці миру і безпеки в Європі та світі.

4. 1994 р. НБСЄ перетворилася на постійно діючу Організацію з питань безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ, штаб-квартира у Відні), яка виступає гарантом суверенітету та цілісності кордонів європейських держав.

5. Країни Південно-Східної Європи прагнуть створити свої регіональні організації. Вони об’єднані в такі організації:

• Вишеградський блок (1991 р. — Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина);

• Центральноєвропейська ініціатива (1989 р. — членами цієї організації є всі країни регіону, за винятком Югославії. Україна є членом цієї регіональної організації з 1996 р.);

• Організація Чорноморського економічного співробітництва (1992 p.);

• Центральноєвропейська зона вільної торгівлі (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія).

Висновки

1. На сьогодні йде перебудова відносин у світі, зміна структур міжнародних організацій, подальший перебіг Гельсінського процесу.

2. Центральна та Східна Європа поступово посіла своє місце в новому балансі сил, що визначає сучасний світовий порядок.

3. Відбувається суперечливий, але динамічний процес створення єдиної Європи через зближення її західної і східної частин.