Історія України опорні конспекти 11 клас

Стан науки: здобутки і проблеми

Здобутки

1. Центром наукових досліджень залишалася АН УРСР.

У 1962 р. роботу АН УРСР очолив знаний спеціаліст з електрозварювання Б. Патон.

2. Зростала чисельність наукових працівників (за 1965- 1985 pp. зросла у 5,5 разу).

3. Виникли нові перспективні галузі — напівпровідників, високомолекулярних сполук, фізика низьких температур, плазми, космонавтика.

4. Вчені почали створювати нові матеріали ("порошкова металургія").

За короткий строк світовим лідером із порошкової металургії став Інститут проблем матеріалознавства АН УРСР, першим директором якого був академік І. Францевич.

5. Плідно працювали вчені під керівництвом М. Боголюбова (математична фізика), В. Глушкова (кібернетика), Л. Ландау (ядерна фізика), Б. Патона (зварювання металів).

6. 1969 р. В умовах космічного вакууму й невагомості на кораблі «Союз-6» завдяки розробкам учених Інституту електрозварювання вперше в світі здійснено зварювання алюмінію, нержавіючої сталі й титану.

7. Велися дослідження з виведення нових сортів пшениці, цукрових буряків.

Колектив Миронівського науково-дослідного інституту академіка В.Ремесла селекціонував нові сорти пшениці, якими в СРСР засівали 8 млн га.

8. Видавалася 26-томна Історія міст і сіл України, Історія української літератури, Історія української мови, Історія українського мистецтва.

9. Завершено видання багатотомної Історії Української PCP.

Проблеми

1. Відбувалася штучна ізоляція вчених від світового наукового співтовариства.

2. Ефективність роботи вчених залишалася вкрай низькою, між розробленням і впровадженням винаходів минало багато часу і вони морально старіли.

3. Поширено практику переманювання відомих українських учених на роботу до Росії.

4. Прогресували ті галузі науки, які не потребували складного лабораторного обладнання, й ті, що були пов’язані з військовими і космічними розробками.

5. Існувала гостра нестача коштів на розвиток фундаментальних наук.

6. Рекомендації учених не завжди враховувало вище керівництво республіки. Так, воно не прислухалося до застережень учених щодо будівництва Чорнобильської АЕС.

7. Партійні органи постійно втручалися у наукову діяльність, особливо в галузі суспільних наук.

8. Відсутність об’єктивних досліджень була особливо притаманна історикам, які займалися коментуванням рішень вищих партійних інстанцій і вихвалянням «радянського способу життя».

9. Характерними були заідеологізованість багатьох науковців і догматизм мислення, що насаджувався тоталітарною системою в наукових установах.

10. Проводилася боротьба з буржуазним націоналізмом та антирадянською ідеологією, яку очолював секретар ЦК КТІУ з ідеологічних питань В. Маланчук.

11. Окремі вчені зазнавали репресій:

• засуджено на 8 років позбавлення волі Б. Болотова за те, що критикував введення радянських військ до Афганістану;

• за участь у правозахисному русі було засуджено на 12 років таборів науковця з Інституту філософії Євгена Пронюка;

• Василь Лісовий з цього самого інституту отримав 5 років таборів за те, що звернувся до ЦК КПУ та КДБ з листом протесту проти політичних арештів у 1972 р.;

• за вивчення історії козацтва з роботи було звільнено О.Апанович, Я. Дзигу та інших.

12. З бібліотек вилучали «небажані твори» чи наукові праці.