Всесвітня історія опорні конспекти 10 клас

“НОВИЙ КУРС” Ф. РУЗВЕЛЬТА

ОБРАННЯ Ф. РУЗВЕЛЬТА ПРЕЗИДЕНТОМ США

Листопад 1932 р. Вибори президента США.

Республіканці зазнали поразки.

Президентом США було обрано кандидата Демократичної партії Ф. Рузвельта.

Франклін Рузвельт

(1882-1945)

Один із талановитих і визначних американських політичних діячів.

Народився у 1882 р. в родині великого підприємця і землевласника. Успішно закінчив Гарвардський університет. У 1913-1920 pp. працював помічником морського міністра. У 1921 р. Ф. Рузвельт важко захворів, довго лікувався, але залишився з паралізованими ногами на все життя. Незважаючи на життєві незгоди, продовжував займатися активною політичною діяльністю.

У 1928-1932 pp. двічі обирався губернатором штату Нью-Йорк. На цій посаді здобув велику популярність і виявив себе рішучим, наполегливим, далекоглядним політиком. Йому характерний новаторський підхід до вирішення важливих державних проблем.

Ф. Рузвельт — єдиний за всю історію США президент, який чотири рази підряд обирався главою держави.

Після приходу до влади внаслідок виборів 1932 р. Ф. Рузвельт почав здійснювати реформи в економічній і соціально-політичній галузях на основі програми “нового курсу”.

9 березня 1933 р. було скликано надзвичайну комісію Конгресу. За три місяці роботи було схвалено низку законів. Протягом “перших ста днів” президентства Ф. Рузвельта були закладені правові основи “нового курсу”.

СУТЬ “НОВОГО КУРСУ”

"Новий курс” — це система державного регулювання ринкової економіки та соціально-економічних процесів із здійсненням ефективних заходів захисту соціально незахищених верств населення.

Мета:

1. Активне втручання держави в економічне життя, приватне підприємництво, щоб подолати економічну кризу.

2. Забезпечити стабільність економічного розвитку.

3. Перетворити США в державу процвітання.

Втілення “нового курсу”

ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

1. У зв’язку з кризою в банківській системі, банкрутством американських банків, були закриті всі банки країни.

2. Дозвіл на відкриття і одержання в державі позики мали тільки великі банки, позиції яких зміцніли. Вони одержали від держави 3 млрд доларів. 3 тис. дрібних банків розорилися.

3. Для заспокоєння дрібних акціонерів і вкладників:

• були обмежені біржові операції;

• встановлювався державний контроль за ринком акцій;

• була створена корпорація по страхуванню банківських вкладів.

4. Було встановлено державний контроль над федеральною резервною системою, розширено її повноваження і перетворено на Національний банк США.

5. Під контроль держави було взято весь золотий запас країни.

6. Було відмінено золотий стандарт.

7. Золото заборонялося вивозити за кордон.

8. Долар девальвували.

Девальвація (від франц. — знецінення) — один із видів грошової реформи, який полягає у зниженні офіційного курсу долара відносно золота.

9. Було реформовано систему оподаткування.

Підвищено ставки податків на: надприбуток, спадщину, дарчі.

Висновок: всі ці заходи сприяли збільшенню фінансових ресурсів і посиленню їх регулюючої функції.

У ПРОМИСЛОВОСТІ:

1. Був прийнятий Закон про відновлення національної економіки (набрав чинності 16 червня 1933 p.).

2. Для всіх галузей промисловості, поділених на 17 груп, розроблено “кодекси чесної конкуренції”, які встановлювали:

• обсяги виробництва;

• ціни на продукцію, нижче якої не можна було продавати;

• розміри заробітної плати;

• регулювали ринки збуту.

3. Була створена Національна адміністрація відродження, яка здійснювала заходи з метою забезпечення корпораціям виходу з кризи з найменшими втратами.

4. Держава:

• надавала кредити великим корпораціям;

• робила вигідні замовлення;

• підтримувала ті підприємства, які могли витримати міжнародну конкуренцію і забезпечити експорт товарів.

Висновки:

1. “Кодекси чесної конкуренції” сприяли:

• витісненню з ринку малих підприємств;

• посиленню концентрації виробництва.

2. Зміцнювалася власність великих компаній.

У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ:

1. Був прийнятий Закон про допомогу фермерам (1933 p.).

2. Конгрес США заснував Адміністрацію регулювання сільського господарства, яка займалася примусовим скороченням посівних площ під бавовну, пшеницю, кукурудзу, тютюн тощо.

Тільки за один рік посіви пшениці й кукурудзи зменшилися на 7 млн га.

3. Грошові винагороди надавалися тим фермерам, які скорочували посіви й поголів’я худоби.

4. Запроваджувалися “молочні кодекси”, що визначали умови виробництва молока і його ціну.

5. Держава закупила у виробників мільйони свиней та іншої худоби, яку згодом знищили, щоб утримати стабільні ціни на ринку.

Було закуплено і знищено 23 млн голів великої рогатої худоби і 6 млн свиней.

6. Фермерам надавалися кредити на пільгових умовах.

Висновок: діяльність Адміністрації регулювання сільського господарства принесла користь лише великим сільськогосподарським компаніям і багатим фермерам.

У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ:

1. Для боротьби з безробіттям була створена Адміністрація громадських робіт.

2. Щоб скоротити безробіття, уряд здійснив програму громадських робіт (на громадських роботах було зайнято 2,5-3 млн осіб).

3. Безробітну молодь направляли в трудові табори (вони будували мости, дороги, саджали ліси, здійснювали меліорацію тощо).

4. На програму допомоги безробітним держава асигнувала понад 3,3 млрд доларів.

5. Надавалася фінансова допомога окремим центрам зайнятості.

6. У 1935 р. було прийнято робітниче законодавство.

Конгрес затвердив Закон про трудові відносини (Закон Вагнера), що закріпив за робітниками право:

• організовувати профспілки;

• укладати колективні договори з підприємцями.

7. Уперше в США було прийнято Закон про соціальне забезпечення, який передбачав:

• допомогу безробітним;

• пенсії по старості.

8. Був прийнятий Закон про допомогу вдовам, сиротам, інвалідам.

9. Було заборонено дитячу працю.

10. Спеціальним законом встановлювалися:

• мінімум заробітної плати;

• максимум тривалості робочого тижня.

Було передбачено поступовий перехід до 40-годинного робочого тижня.

Висновки:

1. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності населення.

2. Значно поліпшилися умови життя і праці робітників.

Наслідки:

1. Активне державне регулювання економіки, реформи “нового курсу” Ф. Рузвельта зупинили кризові явища в США.

2. Значно розширилися функції держави.

3. “Новий курс” Ф. Рузвельта сприяв поступовому піднесенню економіки.

4. Було зроблено важливий крок перетворення США на державу економічного процвітання.

5. В основних галузях промисловості робітники почали створювати виробничі профспілки.

6. Досвід США у реформуванні суспільства пізніше використовувало багато країн світу (Франція, країни Латинської Америки та ін.).

7. Досвід “нового курсу” державного регулювання економіки — це важливий зразок для реформування економіки України.

8. Реформи “нового курсу” розширили рамки демократії.