СЕРЕДНІ ВІКИ
Центральна та Східна Європа в ІХ-ХІ ст.

Велика Моравія

У першій половині IX ст. на території між середнім Дунаєм і верхів'ями Лаби та Одеру виникла держава західних слов'ян —Велика Моравія. Основну частину її населення складали племена моравів. Засновником Великої Моравії вважають князя Моймира (818-846). Він та його наступники—князі Ростислав (846-870) і Святополк (870-894) вели боротьбу проти німецьких князів, які намагалися захопити їхні землі. Доба правління Ростислава і Святополка стала часом найвищого розквіту Великої Моравії. Тоді до її складу входили, крім моравів, чехи, полабські слов'яни, польські племена, слов'яни Паннонії та Словаччини. На Велику Моравію зі Східнофранкського королівства намагалося поширити свій вплив німецьке духівництво. Князь Ростислав вирішив шукати підтримки у Візантії. Він звернувся до неї з проханням прислати духовних наставників для проповіді християнства. У 863 р. до Моравії прибули два греки з м. Солунь — брати Мефодій і Костянтин (останній більш відомий під іменем Кирило, яке прийняв перед постриженням у ченці). Обидва брати здобули добру освіту в Константинополі, вільно володіли македонською мовою. Щоб зробити християнську віру зрозумілою для слов'ян, вони створили слов'янський алфавіт і переклали Біблію слов 'янською мовою.

Проповіді християнства братами з м. Солунь мали великий успіх. Тисячі моравів і чехів прийняли хрещення. Багато людей вивчали грамоту і теж ставали священиками, допомагаючи Кирилові та Мефодієві. Поширенням християнства з Візантії занепокоїлося німецьке духівництво. Єпископи зажадали від папи римського припинення діяльності Кирила і Мефодія. Брати змушені були прибути в Рим, щоб дати пояснення. Кирило незабаром помер у Римі, а його брат зумів відстояти право вести богослужіння слов'янською мовою. Одначе після повернення до Моравії Мефодій був ув'язнений німецькими єпископами і звільнений лише за наказом папи. Після смерті Мефодія у 885 р. німецьке духівництво розпочало переслідування його послідовників. Деякі з учнів знаменитих братів знайшли притулок в Болгарії та продовжили поширення слов'янської писемності. З Болгарії слов'янська азбука проникла і в Київську Русь.

Після смерті князя Святополка розпочалися усобиці (боротьба за владу) між його синами, що спричинилися до ослаблення Великої Моравії. Наприкінці IX ст. її розгромили угри (мадяри).