СЕРЕДНІ ВІКИ
Франкська імперія
Початок правління династії Каролінгів
Наступник Карла Мартелла, його син Піпін III Короткий (741 -768), спочатку також мав титул майордома. У 751 р. він звернувся з листом до римського папи, в якому запитував: «Що краще: коли один має королівський сан, а інший несе тягар влади, чи коли той, хто несе тягар влади, має ще й королівський сан?» Римський папа Захарій І, розуміючи, чого від нього очікують, відповів: «Краще, щоб королем називали того, в кого є влада, ніж того, в кого королівської влади зовсім не залишилося».
Отримавши відповідь папи та оголосивши її, Піпін Короткий змусив останнього короля з династії Меровінгів до постригу в ченці та відправив його у монастир. У 751 р. він став королем, а щоб підкреслити священний характер своєї влади, здійснив обряд помазання на царство.
Нова династія отримала назву Шпінідів, або Каролінгів завдяки діяльності Карпа Великого — сина Піпіна Короткого.
Карла Великого (742-814) вважають не тільки найвидатнішим представником династії Каролінгів, а й найзнаменитішим монархом усього середньовіччя. Це й не дивно. Король франків та «імператор Заходу» швидко і блискуче об'єднав у межах створеної ним імперії більшу частину Західної Європи. Він поклав край добі «темних віків», що панувала після загибелі Західної Римської імперії. Все життя Карл Великий провів у воєнних походах, збільшуючи територію своєї держави. Але було б несправедливо називати його звичайним завойовником. Попри війни, король удосконалював систему управління державою, піклувався про розвиток культури. Недарма цей час називають «Каролінгським відродженням». То був період розвитку освіти, відродження зацікавленості працями давніх римських і грецьких мислителів, майже повністю забутих. За часів Карла Великого відбулося становлення нової Європи і західноєвропейської середньовічної цивілізації.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України