СЕРЕДНІ ВІКИ

Візантія у IV-XI ст.

Візантія та араби

У першій половині VII ст. біля кордонів Візантії з'явився новий ворог. Після завоювання Ірану араби впритул наблизилися до імперії. Під прапором «священної війни в ім'я Аллаха» вони розпочали стрімке завоювання східних візантійських провінцій. У 636-642 pp. Візантія втратила Сирію, Палестину, Верхню Месопотамію, а ще через півстоліття — Північну Африку. Порівняно з добою Юстиніана І територія імперії зменшилася втричі.

Незабаром араби поклали край і пануванню на морях візантійського флоту. Засновник династії Омейядів халіф Муавія створив могутній арабський флот, за допомогою якого відібрав у візантійців острови Крит, Сицилія, території на узбережжі Балканського півострова і почав загрожувати прибережним провінціям Візантії. Починаючи з 672 p., Муавія за допомогою кінноти і морського флоту кілька разів намагався захопити Константинополь. Однак візантійці відбивали арабів від мурів міста, а їхній флот спалили «грецьким вогнем». План халіфа Муавії знищити Візантійську імперію провалився.

У 717 р. араби втретє розпочали штурм Константинополя величезною сухопутною армією і флотом з 1800 кораблів. Та завдяки рішучим діям візантійського війська на чолі з імператором Левом III Ісавром (717-741) ворога вдалося зупинити, а його флот знищити «грецьким вогнем». Облога Константинополя затяглася, араби страждали від незвичних зимових холодів. Довершив справу морський шторм, що потопив майже весь флот арабів: з 1800 кораблів залишилося лише п'ять; з 200 тис. вояків — учасників штурму Константинополя — врятувалися лише 30 тис.

Значення перемоги Лева III Ісавра над арабами величезне. Успішна оборона Константинополя зупинила просування арабів на землі Візантійської імперії та врятувала християнську Європу від мусульманської навали.