Доба Арабського халіфату збагатила світ визначними культурними досягненнями. Хоча ми і називаємо цю культуру арабською, це не зовсім правильно, бо вона увібрала культури народів, підкорених арабами. Але в її основі були іслам та арабська мова. Арабська культура мала значний вплив на Західну Європу. Захоплена арабами Іспанія стала джерелом, звідки поширювались у європейські країни наукові знання. Європейці-християни приїжджали вчитися у Кордову, яку вони називали «світлою красою світу, юним дивним містом». Звідси вони привозили в Європу перекладені арабською мовою праці вчених давнини. У європейських монастирях існували центри перекладу з арабської мови латинською. Так завдяки арабам середньовічна Європа дізнавалася про наукові досягнення різних часів і народів.

Найвагоміший внесок араби зробили у розвиток науки, зокрема філософії. Вони вивчали і перекладали арабською праці Арістотеля, Гіппократа, Евкліда, Птолемея. Європейці ознайомилися з працями Арістотеля за перекладами латинською мовою з арабської. У Багдаді, Кордові, Каїрі було відкрито вищі школи, в яких поряд із Кораном вивчалися світські науки. Ці школи стали зразками для майбутніх західноєвропейських університетів. Існували величезні бібліотеки (Каїр, Кордова та ін.), де було зібрано сотні тисяч книг. У Багдаді, Дамаску, Самарканді діяли великі обсерваторії. Арабські астрономи відкрили багато зірок і склали карти зоряного неба. Значними були досягнення арабів у медицині і точних науках. Араби першими почали робити вівісекцію—розтини живих тварин з метою дослідження функцій частин організму і причин захворювань. Арабські мандрівники (Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте та ін.) першими відвідали країни, що не були відомі навіть у Європі. Залишили вони й унікальні описи життя східних слов'ян у ІХ-Х ст. Нарешті, для всіх часів і народів неперевершеною пам'яткою арабської літератури залишається «Тисяча і одна ніч», що увібрала в себе казки різних народів арабо-мусульманського світу.