Повернувшись до Франції, Наполеон Бонапарт 9 листопада 1799 р. (18 брюмера VIII року республіки) розігнав Директорію, а ввечері того ж дня видав декрет про передачу влади трьом консулам: Сієйсу, Роже-Дюко, Бонапарту.

Для зміцнення нової влади 24 грудня 1799 р. було прийнято нову (четверту) конституцію. Франція залишалася республікою, законодавча влада передавалася Державній раді, Трибунатові, Законодавчому корпусові; виконавча перебувала у віданні трьох консулів, а фактично — в руках першого консула з величезними повноваженнями. Ним був Наполеон Бонапарт. У 1802 р. він став довічним консулом. Переворот 18 брюмера 1799 р. завершив французьку революцію.

Значення революції. Французька революція справила величезний вплив на розвиток французького суспільства і світової історії. Вона сколихнула Європу і започаткувала глибокі соціальні потрясіння. Часто її називають Великою.

Революція знищила феодально-абсолютистський лад і відкрила простір для розвитку капіталізму, сприяла розширенню громадянських прав і свобод в інших країнах, введенню конституційних форм правління.

До найважливіших підсумків революції належать скасування привілеїв дворян і духівництва, введення принципу рівних можливостей для всіх громадян. Спрощувалися також форми власності, селяни одержували за виплату протягом десяти років ділянки землі. Мінялася податкова система. Становий характер податків було скасовано, їхній обсяг залежав тепер від доходів чи майна. Державні витрати перестали бути таємницею.

Революція покінчила з королівською владою у Франції та встановила республіку. Попри кривавий терор і постійну боротьбу за владу, вона спиралася на верховенство представницьких виборних органів. Спершу це були Установчі збори, згодом — Законодавчі та Національний Конвент. Парламентська демократія здобула у Франції перемогу, а держава з часом стала гарантом незворотності політичних і соціально-економічних перетворень.